19 вересня о 16:00 в Музеї Голодомору відбудеться презентація видання «Я все чув, все бачив», що демонструє фрагменти з рукопису Івана Кочерженка 1922–1938 років.
Спікери заходу:
- Олег Волянський — голова Попельнастівської сільської ради, історик;
- Валерій Жванко — краєзнавець, журналіст, директор культурно-освітнього центру «Толока», упорядник та автор передмови книги «Я все чув, все бачив»;
- Юлія Коцур — к.і.н., завідувачка відділу усної історії Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду.
Рукопис Івана Хрисанфовича Кочерженка, жителя села Щасливе на Кіровоградщині, тривалий час зберігався в особистому архіві директора Щасливської школи Івана Погорілого. У 2021 році, на прохання голови Попельнастівської громади Олега Волянського, його передано для дослідження директору культурно-освітнього центру «Толока» Валерію Жванку. Краєзнавця настільки вразило прочитане, що він одразу вирішив опублікувати знайдений матеріал зі збереженням мови оригіналу. Так з’явилась книга «Я все чув, все бачив».
У виданні представлено фрагменти рукопису голови села Щасливе Івана Кочерженка періоду 1922–1938 років, який «допомагав будувати нове, світле майбутнє», а насправді — зруйнував долі сотень людей і зрештою й сам був заарештований у 1938 році як контрреволюціонер.
Як активний організатор колективізації та розкуркулення на території чотирьох сіл: Веселого Барвінку, Доброї Надії, Веселого Роздолу і Щасливого Червонокам’янського (сьогодні Олександрійського) району Кіровоградської області, — Кочерженко детально описував тогочасні події. Автор рукопису змальовує процес конфіскації, розподілу та передачі майна колгоспу, виселення сімей за межі України, бунти селян і подальші долі учасників подій.
Не оминув Іван Кочерженко і події Голодомору-геноциду 1932‒1933 років. Зокрема, він розповідає, що в 1932 році, після збору врожаю та розрахунку з державою, місцевий колгосп сформував чотири фонди: посівний, фуражний, оплати праці колгоспників та фонд спільного харчування колгоспників, трактористів і дітей в дитячих яслах. Але надійшов додатковий план здачі зерна державі, і довелось все залишене віддати. Та навіть віддавши все, голова колгоспу не зміг виконати план. Ось де криється першопричина високого рівня смертності місцевих жителів у 1933 році. Спогади Івана Кочерженка є підтвердженням штучно створеного геноциду українців.
Видання буде цікаве не тільки історикам, а й етнографам та краєзнавцям, адже Іван Кочерженко присвятив увагу й опису обрядів, одягу, взуття, харчування селян. У книзі зустрічаються рецепти різних страв, способи опалення і освітлення хат, фінансові подробиці господарювання. Є інформація про торгівлю, освіту та медицину.
Видання опубліковане завдяки фінансовій підтримці мецената Юрія Анатольєва.
Під час презентації усі охочі зможуть придбати книгу. Для тих, кого зацікавить повний текст рукопису, в кінці книжки є QR-код, за яким можна прочитати оцифровану копію зшитку №1.
У межах події Валерій Жванко передасть до основного фонду Музею Голодомору цінну знахідку — Книгу розрахунків з членами колгоспу ім. Молотова села Попельнасте за 1947 рік. Присутні зможуть переглянути книгу та на власні очі побачити, якою разючою була несправедливість у розрахунках з селянами за їхню важку працю упродовж року.
Вхід вільний.
Локація: м. Київ, вул. Лаврська, 3, зала пам’яті Музею Голодомору.