У п’ятницю, 17 травня 2019 року, відбудеться прес-тур на локації мистецького проекту «Вкрадений Крим. Історія депортації», присвяченого пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 1944 року.
Про проект та його трагічне історичне підґрунтя журналістам розкажуть Перший заступник Міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова, автор і головний куратор Фатіма Осман, куратори Андрій Качуро та Анастасія Гайдукевич-Качуро, художники Антон Логов, Ельзара Сейдаметова (Куртсаїтова), Айдер Хатіп, історик Гульнара Бекірова, а також медіатор Мавілє Халіл.
Початок прес-туру – о 14:30. Збір біля першого павільйону Національного комплексу «Експоцентр України» (проспект Академіка Глушкова, 1).
Акредитація ЗМІ за електронною адресою [email protected] або за телефоном (044) 200 41 23.
Про проект. Кримськотатарські та українські митці переосмислюють болючі історичні події через мистецтво та сучасні цифрові засоби. Арт-інсталяції, 3D мепінг, відео- та аудіоконтент занурять відвідувачів виставки в історії трагедії кримськотатарського народу.
Метою проекту є показати емоції та суть трагічних подій, які повторюються зі століття у століття; нагадати, що непокаране і не засуджене зло зростає та нападає знову. Адже 18-20 травня 1944 року наказом радянської влади все кримськотатарське населення було насильно виселене до Середньої Азії та Уралу. За перші роки депортації померло 46,2% народу. За період депортації була знищена ціла культура з її обрядовістю і традиціями.
Роботи, які представлені в експоцентрі:
- «Посмішка Сталіна». Конструкція з іржавого заліза з грубими зварними швами та сітки, вертикальні форми з гострими кутами і нерівними площинами розрізають спокій і помпезність простору, створюють зону тривоги. Канати – метафора диктатора-ляльковода, який переписував історію, змінював долі цілих народів, знищував тисячі життів. Ідея: Фатіма Осман, автор: Антон Логов.
- «Світанок». В коротких відеороликах можна почути історії очевидців депортації, де вони розказують про те, як їхнє життя поділилось на «до» і «після» 18 травня 1944 року. Цю інформацію збирали не тільки в Криму, а ще і в місцях депортації кримських татар – Узбекистані та Казахстані, де й досі живуть кримські татари. Ідея: Фатіма Осман, Юнус Паша, художня розробка: Антон Логов.
- «Мапа депортації». На мапі Радянського Союзу позначені місця депортації кримських татар та проставлені маяки для доповненої реальності. За допомогою планшета можна побачити анімовані шляхи депортацій, кількість місць з вказаною кількістю загиблих, а також фото, які ілюструють те чи інше місце. Автори ідеї: Фатіма Осман, Юнус Паша.
- «Пісковий годинник». Образи та предмети, представлені в інсталяції, демонструють наслідки геноциду кримських татар. У нижній частині годинника – мрії людей. Жорно всередині годинника не жаліє нікого, як не жаліла нікого радянська влада. Це і Депортація, і Голодомор, і вбивство інтелігенції, і знищення всього інтелектуального: бібліотек, духовних центрів, культурної спадщини багатьох народів, що населяли Радянський Союз. А білі покривала – це саван. У ньому традиційно ховають мусульман. В дорозі, а також від голоду і хвороб померло близько 46% депортованих. Автор: Фатіма Осман
- «Зруйнований півострів». Депортація мала руйнівні наслідки для багатовікової різнобарвної культури кримських татар. Одночасно ціла низка старовинних ремесел та інших особливостей кримськотатарської культури була майже знищена. Але збереглися особисті речі та коштовності. Кожен з цих предметів народився в Криму та має свою довгу та цікаву біографію. “Оживлені” фото, які зроблені у додепортаційний час, відтворюють життя та побут кримських татар, їхню багату культуру та історію. Документальні фільми знайомлять із кримськотатарськими ремеслами. Бо вони є віддзеркаленням національних традицій кримських татар. Після депортації культура цілої нації зазнала величезної шкоди. Автори ідеї : Фатіма Осман, Юнус Паша.
- «Уламки». Скляний дзеркальний водоспад – це символ води, яку заморозили, зламали. Вона не є живою, нею не можна напитися. А біля водоспаду силуети гір – невід’ємна частина кримської природи. Таким став Крим після депортації кримських татар. У Великому дзеркалі із червоною фарбою кожен може відчути себе частиною трагедії, яка сталася. Вона також просочується через уламки. Трагедія в серці кожного. Художня розробка: Антон Логов.
- «Шлях додому». Голе дерево символізує труднощі й поневіряння, втрати та нестатки, яким піддала кримських татар радянська влада. На одній гілці дерева – паранджа – головне покривало жінок, яке було поширене в Середній Азії до приходу комуністів. На іншій гілці – марама – вона використовувалася в побуті у кримських татар також для покриття голови. Дві дороги, дві подруги, які несподівано перетнулися і стали попутницями. Але одній із них пора повертатися додому. Художня розробка: Айдер Алієв.
- «Повернення». Інсталяція – це телепортація крізь час з 44-го у 90-ті роки, коли кримські татари масово поверталися додому. По один бік залишилось все рідне і століттями виплекане. По інший – виживання, ризик втрати ідентичності і зв’язку з рідною землею. Разом з тим – це безмежна жага повернення. І той самий вагон, який повертає додому. В ньому поєднане все – запах повітря, затишність дідового двору, який тепер належить іншим, складнощі з пошуком житла, землі, супротив нащадків людей, яких заселили у відібрані в кримських татар будинки. Художня розробка: Антон Логов.
- «Портрет літнього чоловіка». Після депортації кримські татари пройшли не менш важкий шлях повернення на Батьківщину. Вони покинули райський куточок, а повернулися наче на сиву землю. В обличчі кожного літнього кримського татарина, в кожній його зморшці можна розгледіти той страшний день, який поділив їхнє життя на «до» і «після», та той сум за Кримом, який супроводжував кожен день у вигнанні. У відеоролику можна побачити документальні кадри повернення кримських татар на Батьківщину у 90-ті роки. Художня розробка: Ельзара Седаметова.
- «Genetic consciousness» (Генетична свідомість). Яким могла б бути орнаментальна ДНК кримських татар? Наповнена історичними подіями, географічним розташуванням, спадщиною предків, обрядами, мовою. Це ДНК цілої цивілізації зі своїми законами, культурними традиціями і цінностями, яке піддалося знищенню в 1944 році. Автор: Айдер Хатіп.
- «Розірваний на шматки». Привабливий туристичний регіон, важливий стратегічний об’єкт – Крим завжди був центром геополітичної боротьби. Виснажений війнами, міжусобицями, захопленнями, він став головною стравою на столі Радянського Союзу. Але для корінного народу Криму – кримських татар – це їхня єдина домівка, живий організм, рани якого не встигають загоїтися й кровоточать. Тож вони завжди повертаються сюди, аби своєю відданою працею й любов’ю зцілити півострів.