Співробітництво з міжнародними організаціями | Міністерства культури та стратегічних комунікацій

У рамках багатостороннього міжнародного співробітництва МКСК співпрацює з такими міжнародними організаціями:

ЮНЕСКО

(Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури)

Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 року і бере активну участь у всіх напрямах діяльності Організації. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України співпрацює з ЮНЕСКО у сферах культури, культурної спадщини, комунікації та інформації.

Частково або повністю у сфері компетенції МКСК Україна є стороною конвенцій ЮНЕСКО:

Всесвітня конвенція про авторське право (1952 р.);
Конвенція про охорону культурних цінностей у випадку збройного конфлікту та Протоколи до неї (1954 р., 1999 р.);
Конвенція про міжнародний обмін виданнями (1958 р.);
Конвенція про обмін офіційними виданнями та урядовими документами між державами (1958р.);
Конвенція про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввозу, вивозу та передачі права власності на культурні цінності (1970 р.);
Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972 р.);
Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Конвенція про фонограми) (1971 р.);
Конвенція про охорону підводної культурної спадщини (2001 р.);
Конвенція про збереження нематеріальної культурної спадщини (2003 р.);
Конвенція про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження (2005 р.).

Україна представлена у таких органах ЮНЕСКО, які частково або повністю належать до сфери компетенції МКСК:

Комітет Всесвітньої спадщини.
Головування Представника України в Комісії з питань комунікації та інформації 42-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО.
Міжурядова рада Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP).
Міжурядова рада Міжнародної Програми розвитку комунікацій.
Міжурядовий комітет з питань захисту культурних цінностей у

випадку збройного конфлікту (Україна – Віце-голова).

Міжурядовий комітет зі сприяння поверненню культурних цінностей до країн їх походження або їх реституції у разі незаконного привласнення (Україна – Доповідач).
Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини.

8 українських культурно-архітектурних та природних пам’яток внесено до СПИСКУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО.

Культурні об’єкти:

1. «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» (з 1990 року; з 2023 року – у Списку під загрозою);

2. «Львів: Ансамбль історичного центру» (з 1998 року; з 2023року – у Списку під загрозою);

3. Геодезична «Дуга Струве» (з 2005 року);

4. «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації» (зараз – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (з 2011 року);

5. «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» (з 2013 року);

6. «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі», спільна українсько-польська номінація (з 2013 року);

7. «Історичний центр Одеси» (у Списку під загрозою, з 2023 року).

Природній об’єкт:

8. «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» (з 2007 року, частина транскордонного об’єкту в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Іспанії, Італії, Німеччині, Північній Македонії, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Україні, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії).

16 об’єктів знаходяться у Попередньому списку ЮНЕСКО (12 об’єктів культурного типу, три – змішаного, один – природного):

Культурні об’єкти :

1. Тирас – Білгород (Аккерман), на шляху з Чорного моря до Балтійського (з 2019 року);

2. Держпром (Державний будинок промисловості) (з 2017 року);

3. Історичні околиці столиці кримських ханів у Бахчисараї (з 2012 року);

4. Торгові пости та укріплення на генуезьких торгових шляхах. Від Середземного до Чорного моря (з 2010 року);

5. Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Кирилівська та Андріївська церкви, Києво-Печерська лавра (продовження Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра) (з 2009 року);

6. Астрономічні обсерваторії України (з 2008 року);

7. Миколаївська астрономічна обсерваторія (з 2007 року);

8. Комплекс пам’яток Судацької фортеці 6 – 16 ст. (з 2007 року);

9. Археологічна пам’ятка «Кам’яна могила» (з 2006 року);

10. Бахчисарайський палац кримських ханів (з 2003 року);

11. Історичний центр Чернігова, 9-13 століття (з 1989 року);

12. Культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському (з 1989 року);

Змішані об’єкти:

13. Культурний ландшафт «печерних міст» Кримської Готії (Мангуп-Кале, Ескі-Кермен – з 2012 року);

14. Дендрологічний парк «Софіївка» (з 2000 року);

15. Могила Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник (з 1989 року);

Природний об’єкт:

16. Національний степовий біосферний заповідник «Асканія-Нова» (з 1989 року).

У Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою знаходиться три об’єкти:

1. «Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» (з 2023);

2. «Ансамбль історичного центру Львова» (з 2023);

3. Історичний центр Одеси (з 2023).

До репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства внесено 4 українські елементи:

Петриківський розпис як феномен українського декоративно-орнаментального малярства (2013);
Традиція Косівської мальованої кераміки (2019);
Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього (2021);
Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць (2024).

До списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони внесені 2 елемента:

«Козацькі пісні Дніпропетровщини, або «козацькі пісні» – явище виконання степових пісенних творів (українських козацьких пісень) у Дніпропетровській області» (2016 р.);
«Культура приготування українського борщу» (2022).

До реєстру належних практик з нематеріальної культурної спадщини внесено “Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції” (2024) .

У реєстрі документальної спадщини «Пам’ять світу» перебувають 5 елементів:

Зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору (1912-1947);
Архіви Радзивіллів та Несвіжська бібліотечна колекція (спільний елемент з Білоруссю, Литвою, Польщею, РФ та Фінляндією);
Акт Люблінської унії (спільний елемент з Литвою та Польщею);
Документальна спадщина, пов’язана з Чорнобильською катастрофою (спільний елемент з Білоруссю);
«Документальна спадщина «Бабин Яр».

Спеціальні статуси ЮНЕСКО

Завдяки діяльності Послів доброї волі, Артистів ЮНЕСКО в ім’я миру та Чемпіонів ЮНЕСКО підвищує обізнаність громадськості щодо своєї діяльності. У разі отримання титулу ці особистості погоджуються використовувати свій талант і славу для поширення високих цінностей і цілей Організації через заходи, які вони проводять, проєкти, які вони реалізують, і дебати, в яких вони беруть участь. Народний артист України Герман Макаренко став першим українським артистом, якому ЮНЕСКО присвоїло високий статус Артиста ЮНЕСКО в ім’я миру.

UNITWIN / Кафедри ЮНЕСКО в Україні

В 1992 році була започаткована програма кафедр UNITWIN / ЮНЕСКО, яка сприяє міжнародному міжуніверситетському співробітництву та розвитку інституційного потенціалу через спільну роботу й обмін знаннями.

Сьогодні до програми залучено понад 950 установ у 120 країнах світу. Вона підтримує створення кафедр ЮНЕСКО та мереж UNITWIN у пріоритетних галузях діяльності ЮНЕСКО – освіті, природничих і соціальних науках, культурі, комунікаціях і музиці. В Україні, завдяки цій програмі, при закладах вищої освіти та наукових установах діють спеціалізовані кафедри ЮНЕСКО, які відкривають широкі можливості для міжнародної наукової співпраці. У сфері культури наразі функціонують такі кафедри:

Кафедра ЮНЕСКО «Музика, освіта, наука – заради миру» на базі Національної Музичної Академії України ім. П.І.Чайковського (м. Київ) створена у 2022 році
Кафедра ЮНЕСКО «Традиції в культурі та мистецтві – збереження та розвиток» на базі Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського (м. Харків) створена у 2023 році.

МКСК в межах компетенції подає пропозиції до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО. Так, за останні роки до Календаря було внесено:

2021 – 150-річчя Лесі Українки

2022 – 150-річчя Соломії Крушельницької

– 300-річчя Григорія Сковороди

2024 – 100-річчя Сергія Параджанова

2025 – 150-річчя Олександра Мурашка

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України у встановлені терміни подало номінаційні досьє щодо включення до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО на 2026–2027 роки такі події:

-100-річчя з дня заснування Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» (2026 рік);

-150-річчя від дня народження Миколи Леонтовича (2027 рік).

Окрім того, за результатами проведеної координаційної роботи з делегаціями Литви, Латвії, Естонії та Польщі, українська сторона отримала офіційні листи підтримки від національних комісій цих країн у справах ЮНЕСКО. Зазначені листи були включені до складу досьє та офіційно подані до Секретаріату ЮНЕСКО.

МКСК також забезпечує участь України у конкурсі проектів, що фінансуються Міжнародним фондом культурного розмаїття (МФКР). З метою забезпечення проведення щорічного конкурсу на отримання фінансової допомоги від МФКР, щороку надається сприяння та проводяться консультації з потенційними учасниками від України.

У рамках діяльності Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Міністерство культури та стратегічних комунікацій очолює Сектор культури та культурної спадщини, а також бере участь у роботі Сектору комунікації та цифровізації.

Рада Європи

Україна є членом Ради Європи з 9 листопада 1995 року. МКСК активно співпрацює з Радою Європи у сфер культури, культурної спадщини, інформаційної політики та стратегічних комунікацій.

Україна є стороною Конвенцій Ради Європи, які частково або повністю належать до сфери компетенції МКСК):

Європейська культурна конвенція (ратифікована Україною 15 грудня 1995 року).
Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи (ратифікована Україною 2006 року)
Рамкова конвенція Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства (ратифікована Україною 19 вересня 2013 року).
Конвенція про доступ до офіційних документів (ратифіковано Україною 2020 року)
Конвенція про спільне кінематографічне виробництво (ратифіковано Україною 2024 року)
Конвенція Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями 2017 року (ратифікована Україною 25 лютого 2025 року).
Конвенція Ради Європи про охорону археологічної спадщини 1992 року (ратифікована Україною у 2003 році).

У культурному вимірі Міністерство бере участь у проектах і програмах Ради Європи:

Дні європейської спадщини (European Heritage Days, EHD) – це найбільша культурна ініціатива Ради Європи та Європейського Союзу, започаткована у 1985 році. Щороку у вересні в понад 50 країнах, які підписали Європейську культурну конвенцію, відбуваються тисячі заходів, що відкривають доступ до історичних пам’яток, архітектурних об’єктів та культурних локацій, які зазвичай закриті для відвідувачів. Мета програми — підвищити обізнаність громадян про спільну європейську спадщину, заохотити до її збереження та сприяти міжкультурному діалогу. Україна бере активну участь у цій ініціативі, організовуючи заходи по всій країні, що сприяє залученню громадськості до вивчення та збереження національної культурної спадщини;
Конкурс «Young European Heritage Makers» – це конкурс для дітей та молоді віком від 6 до 17 років, який є частиною програми Днів європейської спадщини. Ініціатива виникла у Фінляндії у 2014 році як “Heritage Makers” і з 2018 року стала загальноєвропейською. Метою конкурсу є заохочення молодого покоління до дослідження, відкриття та вираження свого розуміння культурної спадщини через творчі проєкти. Українські школярі та молодь активно долучаються до конкурсу, представляючи свої проєкти, що відображають їхнє бачення та розуміння місцевої та європейської культурної спадщини.

Ці програми сприяють не лише збереженню та популяризації культурної спадщини, але й формуванню у громадян, особливо молоді, усвідомлення її цінності та значення для національної ідентичності та європейської спільноти.

Україна є стороною двох Розширених часткових угод:

Розширена часткова угода про культурні маршрути – Україна приєдналася у 2011 році. Програма сприяє культурному туризму та міжкультурному діалогу через мережу сертифікованих маршрутів, що об’єднують історично та культурно значущі місця по всій Європі.
Єврімаж (Eurimages) – фонд підтримки європейської кіноіндустрії, заснований у 1989 році, який фінансує копродукцію, розповсюдження, кінофестивалі та сприяє гендерній рівності у сфері аудіовізуального мистецтва. Приєднання до Єврімаж в 2020 роцідозволяє Україні брати участь у спільному виробництві фільмів, надає доступ до фінансування та розширення можливостей для українських кінематографістів на європейському рівні.

Україна є активним членом Керівного комітету Ради Європи з питань культури, спадщини та ландшафту (CDCPP) https://www.coe.int/en/web/cdcpp-committee .

У сфері інформаційної політики та стратегічних комунікацій співпраця з Радою Європи зосереджена на захисті свободи слова, безпеці журналістів та протидії дезінформації. Зокрема, Міністерство бере участь у кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення», яка спрямована на забезпечення сприятливих умов для роботи журналістів відповідно до європейських стандартів. Крім того, співпраця з Радою Європи охоплює реалізацію спільних проєктів, спрямованих на підвищення медіаграмотності населення, розвиток стратегічних комунікацій та зміцнення стійкості суспільства до інформаційних загроз.

Комітети Ради Європи у сфері інформаційної політики в межах компетенції МКСК:

1. Керівний комітет з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI) є основним міжурядовим органом Ради Європи, який визначає політику у сферах свободи вираження поглядів, медіа, інтернет-управління та захисту персональних даних. Комітет розробляє стандарти, проводить моніторинг їх впровадження та сприяє міжурядовій співпраці у цих сферах.

2. Комітет експертів з питань медіа середовища та реформи (MSI-REF) є підкомітетом CDMSI, який займається розробкою рекомендацій щодо реформування медіа середовища, зокрема у контексті цифрових трансформацій та забезпечення плюралізму медіа.

3. Комітет експертів з питань дезінформації та маніпуляцій інформацією (MSI -DIS) – фокусується на вивченні та розробці політик для протидії дезінформації, маніпуляціям інформацією та забезпечення прозорості в цифровому середовищі.

4. Комітет експертів з питань безпеки журналістів (MSI-SAF) – розробляє рекомендації та стандарти для забезпечення безпеки журналістів, зокрема в умовах збройних конфліктів та інших ризикованих ситуацій.

IККРОМ

(Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей)

https://www.iccrom.org

IККРОМ – це міжурядова організація, створена у 1959 році під егідою ЮНЕСКО з метою сприяння збереженню культурної спадщини у всіх її формах. Штаб-квартира організації розташована в Римі, Італія. Основними напрямами діяльності IККРОМ є розробка наукових методик збереження пам’яток, підготовка фахівців у галузі реставрації, проведення науково-дослідних проєктів, технічна допомога державам-членам, а також просування стандартів охорони культурних цінностей на глобальному рівні. Україна приєдналася до IККРОМ 15 січня 2016 року, що стало важливим кроком у розвитку національної системи охорони культурної спадщини. Українські фахівці беруть участь у міжнародних програмах професійного навчання та обміну досвідом, організованих IККРОМ.

ОЧЕС

(Організація Чорноморського економічного співробітництва)

https://www.bsec-organization.org

Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) була створена у 1992 році як міжурядовий механізм регіональної співпраці. Україна є країною-засновницею ОЧЕС та бере активну участь у її роботі. У межах культурного напряму ОЧЕС сприяє налагодженню зв’язків між країнами Чорноморського регіону, підтримує спільні культурні ініціативи, обмін досвідом і просування культурної спадщини. МКСК представляє країну в Робочій групі з питань культури ОЧЕС, яка координує міждержавну взаємодію в культурній сфері. Одним із ключових щорічних проєктів є Місяць культури ОЧЕС (BSEC Month of Culture), який проходить у листопаді. Протягом цього періоду країни-учасниці презентують на міжнародному рівні культурні продукти у форматі онлайн: відео, вистави, віртуальні екскурсії, музичні номери тощо. Україна щороку подає дві культурні пропозиції, демонструючи національну самобутність і творчі здобутки.

Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ)

Співпраця спрямована на розвиток культурного діалогу, підтримку міжкультурних обмінів, реалізацію спільних культурно-гуманітарних проєктів та зміцнення регіонального співробітництва у сфері культури.