25 травня за ініціативи Міністерства культури та стратегічних комунікацій був організований престур до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв і начальник відділу контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Олексій Жуков ознайомили журналістів зі станом пам’яток архітектури, розташованих на території заповідника. Нагадаємо, заповідник є складовою об’єкта Всесвітньої культурної спадщини «Свята Софія та Києво-Печерська лавра у Києві» та входить до переліку 8 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні.
Всього на території заповідника розташовані 140 пам’яток архітектури, з яких 44 — пам’ятки національного значення, 96 — місцевого та одна пам’ятка археології. У штатному розписі заповідника працюють 503 співробітники.
Як повідомив журналістам заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв, з березня 2025 року в заповіднику працювала робоча група МКСК, яка вивчала стан обліку, використання та збереження державного майна, що перебуває в управлінні заповідника, а також меж і режимів використання території та буферної зони об’єкта культурної спадщини.
За результатами звіту встановлено, що заповідник не забезпечив повного виконання робіт та заходів зі збереження історико-культурної та архітектурної спадщини, а також ефективного використання державного майна.
Об’єкти культурної спадщини утримуються в неналежному санітарному, протипожежному та технічному стані. Зафіксовані численні порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
Одним з виявлених порушень була, зокрема, неправильна реставрація Троїцької надбрамної церкви, що була зведена у XII столітті. Її дерев’яні сходи були замінені на кам’яні, а під час робіт нашкодили розпису храму.
«Загалом 21 пам’ятка архітектури, з-поміж розташованих на території заповідника, перебуває в незадовільному або частково незадовільному стані. Одна — в аварійному. Ще чотири пам’ятки перебувають на реставрації, однак реставраційні роботи зупинені і впродовж 2024-2025 років не проводилися. Не укладені охоронні договори на 23 пам’ятки культурної спадщини, що ставить їх під загрозу руйнування та знищення», — розповів журналістам заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.
За його словами, минулого року на реставраційні роботи заповіднику було виділено з держбюджету понад 17 млн грн, з яких 11 млн грн не були використані.
На початку травня 2025 року за результатами перевірки Генеральному директору Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максиму Остапенку була оголошена догана. А 21 травня 2025 року з урахуванням рекомендацій звіту робочої групи МКСК був виданий наказ про його звільнення.
Звіт робочої групи МКСК, складений за результатами перевірки діяльності Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», відображає оцінку стану забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах культури, охорони культурної спадщини та музейної справи. Також він містить низку рекомендацій, насамперед щодо незаконного перебування ченців Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічий монастир) УПЦ та інших прописаних у заповіднику.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій неодноразово доносило Максиму Остапенку необхідність розвитку заповідника «Києво-Печерська лавра» не лише як місця проведення різних медійних заходів, а й як до унікального, найбільшого музейного комплексу в Східній Європі. Заповідник свого часу був створений саме для цього — охорони та належного використання пам’яток, що розташовані на території Києво-Печерської лаври. Збереження та відновлення пам’яток було передбачено обов’язками контракту гендиректора, однак вони не були виконані.
Детальніше дивіться у сюжетах на телеканалах «Інтер», «ICTV» та «РАДА».
