67% громад підтримали надання місцевим радам повноважень щодо формування мережі закладів культури, — результати опитування

У Києві триває форум «Культурна децентралізація: виклики та перспективи реформи. Відновлення громад через культуру». Під час модулю «Перетворення культурних мереж у громадах» учасники розглянули виклики, з якими стикаються культурні центри, ідеї для їх розвитку та законодавчі ініціативи, що стосуються розширення повноважень ОМС у сфері надання культурних послуг.

Заступниця Голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук відзначила важливість форуму як майданчику для презентації успішних культурних практик, зокрема переформатування музеїв, бібліотек, клубів у сучасні та ефективні заклади культури: «Я дякую нашому партнеру, Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», за проведення цього форуму. Структура населення змінюється і ми модернізуємо мережі закладів охорони здоров’я та шкіл, але потрібно розвивати і мережу культурних закладів. У 2021 році ми змінили законодавство для того, щоб громади могли створювати центри культурних послуг. І на 2022  рік в бюджеті навіть була запланована субвенція для пілотних проєктів. Ми бачимо, що попри війну та відсутність субвенцій, громади хочуть створювати ці центри і звертаються до міністерства»

Директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій МКСК Діана Трима презентувала результати всеукраїнського опитування «Виклики розвитку культури в громадах», у якому взяли участь 855 громад. Опитування підкреслило важливість спільних зусиль між громадами та міністерствами для подолання культурних викликів у воєнний час. 

За словами Діани Трими, 60% респондентів відзначили необхідність обміну досвідом як один з пріоритетів розвитку культурного сектору, особливо в умовах кадрового дефіциту. Крім того, 67% громад підтримали надання місцевим радам повноважень щодо формування мережі закладів культури. Цей факт підкреслює прагнення громад до більшої автономії та залученості у вирішенні питань у сфері культури на місцях. 

«Результати опитування продемонстрували, що більшість користувачів культурних послуг — це люди літнього віку, молодь та родини, які часто звертаються до закладів культури для психоемоційного розвантаження. Найбільш популярними залишаються бібліотеки та клуби, що мають широку мережу в регіонах. Я рада, що ми зібралися всі тут, аби обговорити ці питання та знайти спільне рішення», — зазначила вона. 

Заступник Директора Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрамʼюк наголосив: «Особливе значення для нас мають культурні центри, де люди можуть навчатися, спілкуватися, розвивати творчість і відновлюватися після важких подій. Це місця, де кожен може відчути силу колективного духу і зрозуміти, що наші здобутки та культура мають цінність, яку не можна втратити. Якщо ми будемо економити на культурі, ми наближатимемо ще одну війну». 

Своєю чергою Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь підкреслив важливість співпраці між місцевою владою, обласними адміністраціями та міністерствами для забезпечення дієвої підтримки громадян на практичному рівні, адже під час війни кожне зволікання має незворотні наслідки. Водночас, ці виклики надають можливість розробити кращу політику, що відповідатиме сучасним потребам країни.

Форум «Культурна децентралізація: виклики та перспективи реформи. Відновлення громад через культуру»  організований Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» за ініціативи Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики у співпраці з Міністерством культури та стратегічних комунікацій і Офісом підтримки відновлення при МКСК.

Вас може зацікавити

Україна пам’ятає: у Національній філармонії України вшанували жертв голодоморів

Україна пам’ятає: у Національній філармонії України вшанували жертв голодоморів

23 листопада Україна вшановує памʼять жертв Голодомору

23 листопада Україна вшановує памʼять жертв Голодомору