8 лютого виповнюється 100 років від дня народження Віктора Зарецького — видатного українського художника, модерніста, майстра пейзажу та жанрової картинки. Його називали українським Клімтом.
Віктор Зарецький був справжнім новатором своєї епохи і здійснив переворот в українському мистецтві, створивши власний стиль — українську неосецесію. Після початку повномасштабного вторгнення росіяни викрали декілька картин з Херсонського художнього музею, зокрема йдеться про «Українка Ганна Струк», яку наразі виставляють як свою.
«Українка Ганна Струк»
Віктор Зарецький завдяки дружині Аллі Горській захопився монументалізмом.
Він також брав участь в оформленні театрів у Івано-Франківську, Сімферополі та Сумах; залів для прийомів у консульствах НДР, Чехословаччини, Польщі, що будувалися в Києві.
Визнання творчості художника відбулося в 1950–60-ті роки. Він входив до кола шістдесятників. А в 1963 році Віктор став головою Київського клубу творчої молоді «Сучасник» та розробив учбову систему «Роздуми біля полотна», текст якої опублікував син Олексій Зарецький.
«Солдатка», 1987–1988
Його творчий спадок становить близько 1000 олійних полотен та малюнків. Ранні картини демонстрували виразну композицію, ритміку, силует, пошук національної характерності, наприклад, «Жаркий день», «Шахтний двір», «Беруть льон. Портрет ланкової П. Сироватко», «Дівчата», «Червоне марення», «Оля».
«Весняні клопоти», 1987
Після того, як радянські спецслужби організували вбивство у 1970-му Алли Горської та батька — Івана Зарецького, художник усамітнився, поринув у монументальне мистецтво. Згодом вів найпопулярнішу в Києві приватну студію малюнка.
«Василь Стус», 1989–1992
