МКІП додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України традиційний танець кримських татар Агир ава ве Кайтарма.
Поширення елементу напряму пов’язане із місцями проживання кримськотатарського народу на території України. Це Автономна Республіка Крим. Також кримські татари в невеликій кількості проживають у Київській та Херсонській областях, у містах Києві, Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі.
Агир ава ве Кайтарма – наразі це обрядовий танець кримських татар, без якого неможливо уявити жодне весілля.
З різних джерел є відомості про існування цього танцю з середини-кінця XVIII століття. У ті часи чоловіки та жінки на різних святах та громадських подіях перебували окремо, відповідно, і виконували танці також окремо.
Раніше Агир ава ве Кайтарма вважався виключно чоловічим танцем Акай аваси, який виконувався парно двома чоловіками. Серед жінок набули поширення власні варіанти виконання різних видів Кайтарми. А в деяких сім’ях від старшого покоління відомо про те, що танець виконувався на весіллі нареченим і нареченою разом, але між ними розміщували перегородку з тонкого напівпрозорого серпанку.
Спочатку музиканти виконували музику Агир ава (дослівно – «важка мелодія», яку в даному контексті слід розуміти як повільну, стриману, спокійну, під яку танцював чоловік), а потім – Кайтарма (дослівний переклад – «повторення» – легка, весела, повторювана мелодія, під яку вже танцювала наречена).
У 1930-х роках з’явилися перші сценічні варіанти виконання танцю Агир ава ве Кайтарма, де обидві частини танцю виконувала пара або кілька пар чоловіків і жінок. Звичай, у якому танок Агир ава ве Кайтарма жінка й чоловік виконували разом, тобто парно, набув ще більшого поширення в середовищі кримських татар після депортації з Криму у 1944 р.
Сьогодні Агир ава ве Кайтарма залишається обов’язковою складовою весільного обряду. Під час весілля, чоловіки та жінки перебувають разом, а танець, який виконується має парну форму. Кримськотатарське весілля найчастіше святкується протягом двох днів, і стає особливою подією, розділеною між сторонами нареченої та нареченого. Кожна зі сторін запрошує певну кількість гостей, яка іноді може досягати 100-300 осіб.
За традицією, батьки нареченого і нареченої не відвідують протилежну сторону, дотримуючись особливого принципу та відправляючи своїх представників кількістю, що коливається від 10 до 30 найближчих родичів. Тобто у перший день, частіше у п’ятницю, господарі весілля – родичі нареченої – приймають гостей – сватів з боку нареченого, а вже на другий день, найчастіше у суботу, відбувається весілля, організоване родичами нареченого. В цей день приїжджають свати з боку нареченої та долучаються до урочистостей.
Традиційно, кримськотатарське весілля складається з трьох основних етапів: у двох перших танцюють близькі родичі або друзі з боку нареченої та нареченого – по два представники від кожної зі сторін. Кульмінацією весілля стає танець нареченого і нареченої.
Найпершим символічним і урочистим вінчанням усіх танців у кожній частині весілля є танець Агир ава ве Кайтарма. Саме після виконання цього танцю звучать різні види Кайтарма, такі як Бахчисарайська, Айсерезська, Кок-Козька та інші. Танцюючи, з кожним із пари на танцювальному майданчику, гості дають гроші виконавцям танцю.
В умовах труднощів та випробувань – депортації та репатріації, гроші, які збиралися на кримськотатарських весіллях стали своєрідним порятунком від зникнення двох видів народного мистецтва – музики і танців, а також їхніх носіїв.
Третя і завершальна частина весілля знаменується кульмінацією виходу нареченого і нареченої, які виконують Агир ава ве Кайтарма – найурочистіша і найвеличніша частина кримськотатарського весілля.
Молодята приділяють особливу увагу цьому дійству, і в разі необхідності вони навіть можуть звертатися до досвідченої людини, щоб достеменно підготуватися. На другий день весілля, відзначаючи ті ж самі традиційні принципи, подібний парний танцювальний обряд проводиться на боці нареченого.
Сьогодні частіше зустрічається практика «об’єднаного весілля», під час якого загальне святкування відбувається в один день.
Через повномасштабне вторгнення росії в Україну набула поширення практика святкування весілля у форматі «онлайн». Для прикладу, молоді люди, які наважуються одружитись в Києві, організовують для своїх рідних в Криму підключення онлайн, щоб не лише організувати їх віртуальну участь, але й зберегти весільні традиції, підтримати зв’язок з рідними та своєю історичною Батьківщиною.
Агир ава має особливу ритмічну основу музики, що робить його унікальним на відміну від Кайтарма, яка відрізняється інтонаційною оригінальністю та виконується в одному ритмі (розмірі), – відмінності можуть бути лише у темпі.
Неформальна професіоналізація танцю почалася з 1930-х років, коли на весіллі з’явилася тенденція виконувати танець для нареченої і нареченого професійними танцюристами чи танцювальними групами.
Виконання національного танцю Агир ава ве Кайтарма не лише зберігає традиції та спадщину, але і зміцнює зв’язки між поколіннями та відтворює важливі аспекти культурної самосвідомості кримських татар. Це також сприяє формуванню з дитинства глибокого розуміння та поваги до власних корінь і культурної спадщини.
Нагадаємо, відтепер громада має враховувати рекомендації Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП про охорону елемента. Нещодавно МКІП додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 4 позиції.
