Минулий рік став плідним на здобутки для Міністерства культури та інформаційної політики. Загальні підсумки 2021-го раніше підбив міністр Олександр Ткаченко. Наразі у серії інтерв’ю заступники й заступниці міністра розкриють деталі цієї роботи, а також поділяться планами розвитку по кожному з напрямів. І чергова наша бесіда — з заступницею міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасією Бондар.
- Анастасіє, як Ви бачите основні здобутки та перемоги у 2021 році за напрямом діяльності, що закріплений за Вами у МКІП?
Найбільший наш здобуток 2021 року — робота над створенням електронного реєстру нерухомої культурної спадщини. Цьогоріч розпочався процес декларації — експерти з усіх областей України вносили до бази дані про пам’ятки архітектури, історії та інші об’єкти, що охороняються державою. Цей процес завершено на 100%. Наразі у нашій базі налічується майже 120 тисяч об’єктів нерухомої культурної спадщини. Наступний етап — валідація даних. Спочатку їх перевірять та підтвердять керівники профільних департаментів ОДА, а потім — Головне управління охорони культурної спадщини МКІП. Для прозорості будь-яких дій або змін всі збережені дані будуть підписуватися кваліфікованим електронним підписом посадової особи. Надалі цей реєстр буде доступний для взаємодії з системами E-construction, Держгеокадастром та іншими держреєстрами. Це дозволить будівельникам оперативно отримувати дозвільні документи, правоохоронцям своєчасно реагувати на порушення, а громадськості — контролювати процеси. Єдиний електронний реєстр дасть можливість врегулювати процес збереження пам’яток.
- Які пріоритети Вашої діяльності на наступний рік?
Окрім створення реєстру нерухомої культурної спадщини у 2022 році ми продовжимо роботу над створенням Єдиного електронного порталу культурних цінностей Музейного фонду України. Це буде перелік всіх предметів, що зберігаються в наших музеях. Також вже маємо бета-версію системи та триває процес верифікації та наповнення реєстру нематеріальної культурної спадщини (традиції, обряди, святкування тощо). Всі ці реєстри стануть частинами Національної платформи культурної спадщини України.
Продовжимо роботу над оцифруванням нотної спадщини та створенням відповідного реєстру, а також працюватимемо над збільшенням прозорості та доступності проведення мистецьких конкурсів.
- Як, на Вашу думку, загалом повинен розвиватися напрям, за який Ви відповідаєте у міністерстві?
Дуже хочеться, щоб цифрова трансформація розширилася на всі підрозділи міністерства та стала невід’ємною частиною кожного напряму роботи. Завдяки цьому застарілі процеси мають стати сучасними, незрозумілі — прозорими, а заплутані — простими та доступними. Також мрію, щоб цифровізовані були не тільки основні держреєстри і послуги, а й автоматизовані всі внутрішні процеси. Дуже хочу, щоб в кожному органі державної влади з’явився CDTO — для впровадження нових доступних послуг, для спрощення застарілих процедур та підвищення зручності і прозорості держави.
