Станом на 25 листопада 2024 року 1222 пам’ятки культурної спадщини постраждали в Україні через російську агресію. 124 із них національного значення. Ще 2130 об’єктів культурної інфраструктури було пошкоджено чи зруйновано.
Про це заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Анастасія Бондар повідомила під час засідання Комітету з людського виміру при ОБСЄ на тему «Захист культурної спадщини під час та після збройного конфлікту».
«Для України повномасштабне вторгнення почалося не лише з ракет по цивільній інфраструктурі, а й з атаки на нашу культурну спадщину. Уже на другий день війни, 25 лютого 2022 року, прямим ракетним ударом було знищено Іванківський музей разом із більшою частиною його колекції. І це був лише початок. З того часу систематично обстрілюються та грабуються музеї, бібліотеки, театри й історичні пам’ятки. Сьогодні 1028 день від початку повномасштабного вторгнення і ми маємо статистику у 1222 пошкоджених культурних памʼяток. А це означає, що статистично, щодня руйнується щонайменше один об’єкт культурної спадщини. На жаль, ця цифра продовжує зростати», — зазначила Анастасія Бондар.
За її словами, від початку повномасштабного вторгнення 1027 клубних закладів та 759 бібліотек було пошкоджено, що окрім шкоди культурним пам’яткам та цінностям, обмежило і доступ громадян до літератури та освіти української мовою. Окрім того, 121 музей та 39 театрів зазнали значних пошкоджень.
Станом на 2014 рік Національний музейний фонд налічував понад 12 мільйонів музейних предметів. На 2024 рік відомо, що на окупованих територіях залишається ще 1,7 мільйона експонатів та 90 музейних установ. Анастасія Бондар підтвердила, що понад 34 тисячі артефактів були викрадені з музеїв України.
«Найболючіше, що втрати не лише структурні, а й людські. З початку повномасштабного вторгнення агресор забрав життя 138 митців та 94 медійників. Це не просто цифри. Це особистості, які збагачували українську та світову культуру. Для нашої країни, ця втрата перегукується з трагедією українського «Розстріляного відродження» 1920-1930-х років минулого століття, коли радянські репресії знищили ціле покоління письменників, художників і музикантів. Сьогодні Україна знову втрачає свою творчу душу: художників, поетів, акторів», — додала Анастасія Бондар.
Вона підкреслила, що документування руйнувань, захист та убезпечення артефактів, підтримка експертів у сфері культури через тренінги та програми кризового менеджменту, партнерство з міжнародними організаціями, в тому числі ЮНЕСКО для захисту культурної спадщини залишаються завданнями для МКСК.
Нещодавно Президент Володимир Зеленський вніс на ратифікацію у Раду Нікосійську конвенцію, що має на меті модернізувати правові інструменти боротьби з крадіжками культурних обʼєктів. Анастасія Бондар наголосила, що цей крок допоможе посилити міжнародний напрямок притягнення агресора до відповідальності за відповідні злочини та порушення норм міжнародного гуманітарного права.
«Культурна спадщина — це не просто каміння, будівлі чи картини. Це ідентичність, пам’ять та гідність. Знищуючи нашу культуру, Росія прагне стерти нас як націю. Але українську ідентичність неможливо знищити. Ми вистоїмо — борючись не лише за свою землю, але й за нашу історію, наші голоси та, найголовніше, наше майбутнє», — підсумувала свою промову заступниця міністра.
