Будинок Спілки письменників України: МКСК звернеться до ЮНЕСКО з проханням створити механізм збереження та захисту архітектурної цілісності вулиць історичного центру столиці

У перший ранок нового 2025 року ворог вразив будівлю Національної спілки письменників України (НСПУ). Вона є однією зі знакових пам’яток Липок та урядового кварталу. Її збудували наприкінці 19-го століття не одразу, а в кілька етапів. Київський  архітектор Володимир Ніколаєв, окрім будівлі НСПУ, опікувався і спорудженням в Києві Володимирського собору, Оперного театру та загалом 27-ми громадських будівель.

Одним з господарів будівлі був мільйонер-цукрозаводчик Сімха Ліберман, який добудовував будинок, надавши йому не тільки сьогоднішнього вигляду, а й своє ім’я — Маєток Лібермана. 

1989 року тут проходили перші збори, на яких організовувався Народний рух України. Його діяльність заклала підвалини для української незалежності, ядром Руху стали саме письменники. Очолив Рух поет Іван Драч. А будівля Спілки письменників — стала першим штабом Народного руху, де кувалась найголовніша наша перемога — незалежність.

На початку 2024 року на фасаді Будинку письменників встановили меморіальну дошку, присвячену цьому важливому епізоду історії України.

Ворог не просто вбиває письменників, палить українську літературу, нищить українське слово в окупації. Він цілеспрямовано залишає шрами навіть на символах нашої ідентичності, таких як Спілка письменників України. Росіяни взяли нашу ідентичність за мішень, намагаючись усіма можливими способами її знищити, а разом із нею — і нашу культурну спадщину. Однак їхні зусилля марні. Можна  знищити будівлю, проте неможливо  вбити українське слово. 

В умовах війни українська культурна спадщина зазнає щоденних втрат, які мають руйнівні наслідки для національної ідентичності. 

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України має намір звернутися до Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) з проханням сприяти створенню механізму збереження та захисту архітектурної цілісності вулиць історичного центру столиці, незалежно від статусу будівель або форми їх власності. Системний підхід допоможе захистити культурну спадщину як невіддільну частину національної ідентичності та, найважливіше, створить базу даних для відновлення історичних будівель та споруд.

Вас може зацікавити

«Lyatoshynsky Space»: у Києві відкрили фестиваль, присвячений українському композитору Борису Лятошинському

«Lyatoshynsky Space»: у Києві відкрили фестиваль, присвячений українському композитору Борису Лятошинському

У рамках фестивалю музики Бориса Лятошинського експерти обговорили способи збереження української культури

У рамках фестивалю музики Бориса Лятошинського експерти обговорили способи збереження української культури