10 жовтня 2025 року Івано-Франківський драмтеатр розпочав відзначення 115-річчя з дня свого справжнього заснування – дати, яку десятиліттями приховувала радянська влада.
Саме в цей день 1910 року з’явилося Товариство «Український народний театр імені Івана Тобілевича в Станиславові». Театр повертає цю дату, відновлюючи правду про своє походження, українську сцену і культурну суб’єктність.
З нагоди ювілею у театрі відбулися урочисті збори за участю представників влади, наукової спільноти, бізнесу та митців. Подія стала важливим кроком у процесі деколонізації історії українського театру та повернення справжніх витоків національної сцени.
«Ця подія є знаковою для всього українського театру, бо відновлює історичну справедливість. Фактично, ми відкриваємо правду, відкинувши насаджені десятиліттями совєтські наративи. І нам ідеться не про цифри, а про сенси. Про те, що ми — українці — завжди були сильними, прогресивними, а окупанти, як століття тому, так і зараз, хочуть знищити і привласнити собі нашу культуру, наш театр, аби позбавити опори і сили», — зазначив генеральний директор-художній керівник театру Ростислав Держипільський.
У 1939 році радянська влада розпочала процес колонізації та стирання національної пам’яті. Значна частина історії місцевого театру була викривлена або замовчувалася. Щоб повернути справжню хронологію та факти, у 2024 році Франківський драмтеатр ініціював дослідження за участю науковців, краєзнавців та культурологів.
«Сьогодні відзначаємо не просто ювілей, ми деколонізуємо пам’ять. Повертаємо справжні витоки. Робимо це у вільній незалежній Україні. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України активно підтримує ініціативи, які повертають українському театру його справжню історію – не переписану імперіями, а засновану на фактах, дослідженнях, документах», — зазначає т.в.о Міністра культури та інформаційної політики Тетяна Бережна. — «Мусимо протистояти фізично, інформаційно, а також історично. Знати правду про минуле, показувати її світові. Україні потрібні ціннісні та науково-обґрунтовані проєкти, які дозволяють на весь світ говорити про нашу культурну силу, унікальність. Працюємо над тим, щоб подібних проєктів ставало більше».
До наукового проєкту долучився театрознавець, кандидат мистецтвознавства Роман Лаврентій (Львівський національний університет імені Івана Франка). Досліднику вдалося встановити, що 10 жовтня 1910 року у Станиславові офіційно зареєстрували Товариство «Український народний театр ім. Івана Тобілевича», яке поставило собі за мету створити професійний український театр, збудувати власне приміщення та запровадити систему підготовки акторів.
«Професійне театральне життя українців у Станиславові було започатковане задовго до 1939 року, який радянська історіографія намагалася зробити точкою відліку. Сучасний Франківський драмтеатр є спадкоємцем цієї національної традиції», — наголосив дослідник. Першою прем’єрою театру у 1911 році стала «Наталка Полтавка» Івана Котляревського. Архівні матеріали засвідчують широку підтримку театру галицькою громадою. Львівське панство навіть зверталося до керівництва залізниці з проханням запровадити спеціальний потяг до Станиславова, аби відвідувати вистави. Газета «Діло» повідомляла, що лише за два дні зборів у 1930 році вдалося зібрати понад тисячу злотих на потреби театру. Спонсорами цього театру була відома в Галичині та далеко за її межами українська кооператива «Маслосоюз” та багато інших. Автобус для театру також був куплений із зібраних благодійних» коштів.
Цьогоріч до урочистостей у театрі було залучено також багато представників бізнесу. Це свідчить про готовність громади підтримувати культурні ініціативи. У межах відзначення ювілею у театрі показали виставу «Дзяди» польської режисерки Майї Клечевської — поему про пам’ять, спротив і роль митця в боротьбі з колоніалізмом. Як зазначив Ростислав Держипільський, постановку було визнано головною театральною подією 2023 року в Польщі.
