21 березня Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу ряд важливих проєктів законів, які стосуються «депушкінізації», цифровізації спадщини, позбавлення звань «заслужений». Також в цілому депутати прийняли законопроєкт щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України.
Серед законопроєктів, прийнятих ВРУ у першому читанні:
- «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та вилучення з Реєстру окремих об’єктів культурної спадщини» (№ 8273 від 09.12.2022).
Цей законопроєкт ініційований Кабінетом Міністрів України, зокрема Міністерством культури та інформаційної політики України. Його підтримав 261 депутат.
Мета документа – створення правових підстав для вилучення пам’яток культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що є символом російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології. Законопроєкт також передбачає визначення критеріїв віднесення об’єктів культурної спадщини до символів російської імперської або радянської тоталітарної політики.
- «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо впровадження та ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України» (реєстр. № 8024 від 12.09.2022).
Законопроєкт був ініційований народними депутатами України Микитою Потураєвим та Євгенією Кравчук. Над ним депутати працювали разом з фахівцями МКІП. За законопроєкт проголосували 239 депутатів.
Проєктом закону передбачається запровадити ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною, а також культурними цінностями України. Це допоможе вдосконалити управління державним майном, яке закріплене за закладами культури для створення центрів надання культурних послуг.
- «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку відзначення видатних заслуг у сфері культури» (реєстр. № 8374 від 20.01.2023).
Проєкт закону був ініційований народними депутатами України Микитою Потураєвим та Євгенією Кравчук. Над ним депутати працювали разом з фахівцями МКІП. За законопроєкт проголосували 268 депутатів.
Законопроєктом вносяться зміни до Закону України «Про культуру». Нова стаття «121. Відзначення за видатні заслуги у розвитку культури» уточнює перелік видатних заслуг для розвитку культури України, за які громадяни, що працюють у сфері культури, можуть бути представлені до нагородження державними нагородами України. Також зазначається, що у разі вчинення діянь, які роблять негідним державної нагороди, особа може бути її позбавлена. У Законі України «Про державні нагороди України» розширюється коло підстав для позбавлення державних нагород осіб, які вчинили певні негативні дії, що отримали відповідну оцінку у вигляді рішень уповноважених державних органів.
- «Про внесення змін до Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» щодо соціальних нормативів у сфері культури» (реєстр. № 8395 від 30.01.2023).
Цей законопроєкт ініційований Кабінетом Міністрів України, зокрема Міністерством культури та інформаційної політики України. Його підтримали 260 депутатів.
Документ актуалізує соціальні нормативи у сфері культури. Зміни дозволять: визначити чіткий перелік державних соціальних нормативів у сфері культури, а такожвиокремити сферу культури, заклади культури та культурні послуги, які в чинному Законі України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» входять до соціально-культурних.
Також Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України» (реєстр. № 7253 від 05.04.2022).
Законопроєкт був ініційований народними депутатами України Федором Веніславським та Олександром Федієнком. Його підтримали 248 депутатів.
Документом вносяться зміни до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України. Це означає заборону присвоювати географічним об’єктам назви, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів, які здійснювали військову агресію проти України та інших суверенних країн, державну тоталітарну політику та практику, пов’язану з переслідуванням опозиції (опозиційних діячів), дисидентів та інших осіб за критику тоталітарного радянського та тоталітарного російського режиму, зокрема й громадян України, які мешкають на тимчасово окупованих територіях України або тимчасово перебували на території держави-окупанта та стали жертвами переслідування з боку російських репресивних органів.
Зауваження МКІП висловленні до тексту законопроєкту в першому читанні були повністю враховані.
