Державна підтримка книговидавничої галузі в Україні

Книговидання в Україні є важливою складовою культурного і освітнього життя нації, що відображає багатогранність української літератури та впливає на формування національної свідомості. Протягом століть українське книговидання переживало складні періоди розвитку, долаючи виклики історичних подій, але завжди залишалося невід’ємною частиною культурного надбання країни. Сьогодні, в умовах нових соціальних та технологічних змін, українське книговидання зберігає свої традиції, водночас інтегруючись у глобальні процеси і набуваючи нових форм та форматів. Міністерство культури та інформаційної політики України, особливо з огляду на важливість підтримки учасників видавничого ринку у військовий час, створило ряд інструментів та механізмів, що мали на меті запровадити сприятливі умови для розвитку та збільшення української читацької аудиторії, а також допомогти видавничому бізнесу впоратися з викликами сьогодення.

Зміни в законодавстві

19 червня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 2309-IX, який запроваджує обмеження на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, пов’язаної з державою-агресором, Республікою Білорусь та тимчасово окупованими територіями України. Цей закон забороняє ввезення на митну територію України та розповсюдження видавничої продукції, що походить із цих країн, окрім видань, створених на тимчасово окупованих територіях до їх окупації. Також під заборону потрапили книжки авторів, які були громадянами держави-агресора після 1991 року, за винятком колишніх громадян, що отримали українське громадянство і не мають громадянства держави-агресора. Цей закон суттєво зменшив російської видавничої продукції на українському ринку, що в свою чергу зменшив обіг контрафактної літератури.

Того ж дня, 19 червня 2022 року, було прийнято Закон України № 2313-IX, який спрямований на стимулювання розвитку українського книговидання та книгорозповсюдження. Закон передбачає підтримку книжкових розповсюджувачів через державні субсидії на відшкодування витрат на оренду приміщень, що використовуються як спеціалізовані книжкові магазини. Також передбачено запровадження сертифікатів для певних категорій громадян на придбання книжок, що сприятиме збільшенню читацької аудиторії.

22 травня 2024 року Верховна Рада України ухвалила, а 17 червня 2024 року Президент підписав Закон, який вносить уточнення до діяльності Українського інституту книги. Закон вдосконалює механізми підтримки розповсюджувачів видавничої продукції, зокрема, шляхом надання державної допомоги на придбання книг та субсидій на оренду приміщень для книжкових магазинів.

1 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання державної субсидії розповсюджувачам видавничої продукції. Цей порядок визначає механізм надання субсидій через Український інститут книги, що сприятиме розвитку українського книжкового ринку. Це не лише підтримає видавничий бізнес, а й посилить інтелектуальний потенціал країни, популяризуючи читання та українську книжку.

Зазначимо, що підприємці, які працюють у сфері книгорозповсюдження, зможуть скористатися цими інструментами через рік після завершення або скасування воєнного стану в Україні. Такий підхід підкреслює відповідальність Уряду і стратегічне спрямування на довгострокові пріоритети розвитку країни.

Стратегія розвитку читання

У 2023 році Кабінет Міністрів України затвердив «Стратегію підтримки та розвитку читання в Україні на період до 2032 року “Читання як життєва стратегія”» (розпорядження від 3 березня 2023 р. № 190-р). Ця стратегія має на меті створити умови, які сприятимуть формуванню звички й потреби у читанні серед українців, що є важливим елементом культурної та суспільної безпеки країни. Стратегія спрямована на те, щоб читання стало свідомо обраним дозвіллям, освітньою практикою та способом саморозвитку.

Оскільки рівень читацьких компетенцій, розвиток книжкової галузі та звичка до читання нерозривно пов’язані, ключові цілі стратегії орієнтовані на створення конкурентоспроможного українського ринку, який задовольняє потреби читачів, виробників і розповсюджувачів книжок. Створення вільного та відкритого доступу до книжок допоможе читачам робити вибір на користь легальної книжкової продукції, що сприятиме динамічному розвитку ринку та його учасників.

Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) спільно з Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо) працює над погодженням проєктів постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють процедуру видачі дозволів на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, випущеної державною мовою держави-агресора, а також над порядком вилучення з обігу видавничої продукції антиукраїнського змісту. Після завершення погодження ці проєкти будуть подані на розгляд Уряду, що є важливим кроком для вдосконалення видавничої діяльності в Україні.

МКІП також ініціювало доповнення критеріїв визначення підприємств, важливих для національної економіки в інформаційній сфері (наказ МКІП від 10.03.2023 № 106). Це доповнення включає критерій для підприємств, що займаються видавничою діяльністю, зокрема виготовленням шкільних підручників на замовлення держави. Міністерство юстиції України зареєструвало відповідні зміни 4 липня 2024 року за № 1009/42354 наказом МКІП від 19 червня 2024 року № 435, були зареєстровані 4 липня 2024 року.

Прикро, що протягом 2022–2024 років не було передбачено видатків в Державному бюджеті України на закупівлю україномовних книжок для публічних бібліотек. Проте у 2023 році Українським інститутом книги започатковано проведення щорічного мистецького конкурсу спрямованого на випуск книжкової продукції, якою здійснюється оновлення бібліотечних фондів. До участі в конкурсі можуть подаватися юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які займаються видавничою діяльністю. Деталі проведення мистецького конкурсу доступні на офіційному вебсайті Українського інституту книги.

Також видавці та друкарні мають можливість отримати гранти на виробництво через Портал Дія. Такі гранти включають безповоротну допомогу у розмірі до 8 мільйонів гривень для закупівлі обладнання. Докладніша інформація доступна за посиланням

Вас може зацікавити

Місце пам’яті, переозначення та згуртування людей: у Києві відзначили 50-річчя Музею війни

Місце пам’яті, переозначення та згуртування людей: у Києві відзначили 50-річчя Музею війни

Тисячолітній Успенський (Георгіївський) собор у Каневі повернули у власність держави

Тисячолітній Успенський (Георгіївський) собор у Каневі повернули у власність держави