27 жовтня Україна вп’яте відзначатиме День української писемності та мови після ухвалення Закону про державну мову. Наразі експерти вже можуть оцінити ефективність та якість самого закону, його адаптивність до викликів та історичну цінність.
Соціологічні дослідження останніх років засвідчили кардинальні позитивні зміни у ставленні громадян до української мови як до рідної, як до єдиної державної, а також щодо мовних пріоритетів як в офіційному, так і в приватному спілкуванні. Повномасштабне вторгнення рф в Україну прискорило мовні процеси. Про це йшлося під час круглого столу «Функціонування української мови як державної: проблеми імплементації та удосконалення законодавства».
В межах події МКІП презентувало Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.
«Програма є досить тривалою, до 2030 року. Документ включає норми, спрямовані не тільки на ліквідацію викликів сьогодення, а й впроваджує сталі процеси укріплення державної мови на всій території України і навіть за кордоном», – сказав т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Т. в. о. Міністра підкреслив необхідність підвищення рівня володіння українською мовою всіх, хто цього бажає, зокрема, вчителів і викладачів. А також наповнення культурного простору якісним національним україномовним продуктом. У цьому контексті важливим завданням держави є підтримка й розвиток української літератури та книговидання. Серед інструментів – впровадження з наступного року сертифікатів на придбання україномовних книжок для дітей.
«В умовах війни актуальність ухвалення цільової державної програми опанування української мови лише посилюється. Залежність національної безпеки від функціонування державної мови – це екзистенційна аксіома, нехтування якою призвело до загроз існуванню державності, наслідків окупації, людських жертв», – зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Він також наголосив на потребі першочергового опрацювання та утвердження стандартів української мови.
Так, програма охоплює публічну, приватну та бізнес сфери. У публічній сфері передбачено запровадження мовних курсів для посадових осіб та кандидатів на посади до органів влади. У приватній також передбачена мережа курсів вивчення української мови, зокрема й для захисників та захисниць, а також державна підтримка на придбання україномовних книг у Дії, гранти на переклад та видання іноземної літератури українською мовою, гранти для авторів, підтримка національного культурного продукту, книги для дітей. У бізнес сфері – створення Національного електронного корпусу української мови, розробка системи національної термінології і термінографії, створення і видання термінологічних словників відповідно до державних стандартів.
