У рамках VІ щорічного міжнародного форуму «Креативна Україна: Сила стійкості» – 2022 відбулась дискусія на тему «Партнери розвитку культури та креативних індустрій України».
Учасниками першого модуля стали:
- Пйотр Глинський, Віцепрем’єр-міністр, Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща;
- Сімонас Кайрис, Міністр культури Литовської Республіки;
- Ніколас Томас, директор Британської Ради в Україні;
- Марія Габріель, Європейський комісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді.
Модератором розмови став Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Першим слово взяв Пйотр Глинський. Він наголосив, що сьогодні форум «Креативна Україна: Сила стійкості» якраз є відображенням підтримки та дружби між нашими країнами.
«Польща продовжує активно підтримувати Україну. Ми хочемо відзначити дух українців, дух опору. Запевняю, ми будемо надавати будь-яку посильну нам допомогу, аби українці продовжували опір цій варварській навалі. Ми розуміємо, що не лише людей треба підтримувати, але допомагати зберегти об’єкти української культурної спадщини. І для цього ми залучаємо польські культурні заклади, щоб допомогти українським культурним центрам. Такий культурний центр координує роботу із забезпечення і продовження співпраці з українськими митцями. Наразі наш центр вже долучив до роботи понад 100 українських культурних центрів», – розповів Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща.
Він додав, що Польща продовжить підтримувати український уряд у сфері подальшої цифрової реформи органів влади України.
«Культура – основна рушійна сила будь-якого суспільства, і дуже важливо забезпечити її розвиток та культурної спадщини. Ми зі свого боку підтримаємо зусилля з оцифрування таких об’єктів культурної спадщини, адже саме це підтримує відчуття ідентичності нації. Крім того, наші зусилля також спрямовані на протидію дезінформації. Ми завжди будемо готові допомагати українській державіу вирішенні найбільш нагальних потреб», – резюмував Пйотр Глинський.
Сімонас Кайрис, Міністр культури Литовської Республіки, заявив, що дуже радий, що Україна вбачає Литву як партнера, який підтримує культуру та креативні індустрії: з початку війни культурні зв’язки між країнами стали ще тіснішими, ще більш активними, було запущено нові проєкти.
«Кожна виставка, виступ чи концерт, які відбуваються у світі – це як акція протесту, це живе підтвердження, що Україну не здолати. Ми будемо продовжувати підтримувати культуру та креативність українців, особливо тих, хто проживає в Україні. Наше завдання, щоб українська культура звучала потужно скрізь. Ми підтримали створення спільного Європейського фонду підтримки культури України. Литовський уряд також працює над 4 пілотними проєктами і на наступному етапі ми включимо туди і українські культурні проєкти, через які будуть надаватися допомога українським митцям та культурним центрам», – зазначив Сімонас Кайрис.
НІколас Томас, директор Британської Ради в Україні, розповів, що Британія підтримувала українську культурну спільноту з моменту проголошення незалежності. Після Революції Гідності співпраця активізувалася ще більше, спільно з новими реформованими інституціями було розпочато низку нових проєктів.
«Ми розумуємо, що це війна щодо знищення вашої ідентичності. Тому ми звичайно збільшили обсяги нашої підтримки і допомоги. Спочатку це носило короткостроковий характер, але зараз ми розглядаємо це на довгострокову перспективу для відродження, відбудови та вирішення інших потреб в рамках спільних культурних проєктів», – зазначив НІколас Томас.
За його словами, основний напрямок роботи Британської Ради в Україні після 24 лютого – проведення сезонів культури Великобританія-Україна. Назва одного з таких сезонів «Переосмислення майбутнього», також теми таких сезонів культури – плюралізм, важливість креативного сектору, свобода слова в демократичному суспільстві та ін.
«У червні цього року ми запустили культурні сезони і за цей час у Британії провели багато фестивалів та інших мистецьких заходів. Серед головних варто відзначити «Культурний діалог», який проводився на культурному саміті в Единбурзі: в Шотландському парламенті було представлено відцифровані 5-6 музейних мозаїк, які було знищено під час російського вторгнення. Також ми проводили київський сценічний фестиваль «Букет» в Оксфорді наприкінці вересня», – розповів НІколас Томас.
Він додав, що це лише деякі з основних заходів, які проводилися в рамках культурних сезонів. Такі сезони, за його словами, будуть проводитися до весни 2023 року. Також наразі напрацьовується нова програма щодо підтримки української спадщини.
Останнім спікером стала Європейський комісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, яка, за словами Олександра Ткаченка, погодилася координувати допомогу європейських країн в сфері креативних індустрій та культури загалом.
«Після 24 лютого ми конкретними діями показали, що можемо зробити. По-перше, відразу після вторгнення я запропонувала проєкт, який дозволить підтримувати роботу українських культурних організацій в спільних проєктах в Європі. Починаючи з наступного року Креативна Європа надасть 5 млн євро для підтримки невеличких проєктів, митців та артистів, які зможуть представляти українську культуру в Європі. Це також дасть можливість інтегрувати українських біженців через культурні проєкти і збільшити їх навички у культурному менеджменті. По-друге, нещодавно запустили нову схему підтримки митців і професіоналів, які залишилися в Україні чи знаходяться за кордоном. По-третє, наступного року ми ініціюємо нові заходи в рамках європейського плану підтримки культури, які повністю будуть спрямовані на захист української культурної спадщини і надання допомоги українському креативному сектору», – заявила Марія Габріель.
Резюмуючи, вона наголосила, що ці три озвучені проєкти є підтвердженням того, що Європа буде підтримувати культурні зв’язки між Україною та ЄС.
