Галина Григоренко: допомога міжнародної спільноти українській культурі дуже важлива

Про це розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики України Галина Григоренко під час брифінгу, який відбувся в Медіацентрі Україна — Укрінформ. Йшлося про співпрацю з міжнародними партнерами задля підтримки культури та креативних індустрій в Україні. Насамперед вони потребують фінансів та міжінституційної співпраці. 

Переглянути відео

«Ми продовжуємо повторювати у діалогах з міжнародними партнерами, що сфера культури в Україні потребує допомоги у матеріальному та фінансовому вигляді, а також міжінституційної співпраці. Найбільше постраждала фізична інфраструктура культури. Заклади культури перебувають у скрутному становищі через відтік кадрів, втрату доходів. Зокрема, і через обмежену кількість місць у бомбосховищах, а також зменшене фінансування муніципального, локального рівнів і також з державного бюджету», – сказала Галина Григоренко.

Допомога українській культурі у вигляді фінансів від міжнародних організацій дуже важлива. Вона може бути надана, зокрема, у вигляді грантів на креативні індустрії та на сферу мистецтв. 

«На сьогодні ми вже домовилися про допомогу сфері культури України через програми ЮНЕСКО та через програми декількох міжнародних агентств, зокрема USAID. Вони допомагають малому та середньому бізнесу у сфері креативних індустрій. Ці грантові програми разом з партнерами ми презентували кілька днів тому. Це підтримка на релокацію бізнесу, залучення нових кадрів, на навчання і створення нових умов роботи в дистанційному режимі, бо багато з них виїхали за кордон», – зазначила заступниця міністра.

Під час візитів керівництва міністерства до Великобританії, Франції та Німеччини міжнародним партнерам наголошувалося, що 70 % митців, журналістів, культурних менеджерів залишилися і працюють в Україні попри війну. Щоб вони могли продовжувати свою діяльність і створювати культурний продукт, їм потрібні кошти. Крім того, фінансів потребує й фізична інфраструктура, особливо напередодні зимового сезону. Всі зруйновані об’єкти культури потребують індивідуального підходу, адже вони мають різні ступені пошкоджень. Найбільших втрат і збитків зазнала культурна інфраструктура у Донецькій, Луганській, Миколаївській, Харківський, Київській та Запорізькій областях.

«Ті руйнування, яких зазнала фізична інфраструктура культури, неймовірні. Багато закладів стоять з розбитими шибками та зі зруйнованими дахами. Якщо ми все не законсервуємо й не закриємо, то відновити їх буде вкрай складно та подекуди неможливо. Зараз ми зібрали потреби з усіх закладів в Україні, а це, станом на сьогодні, до прикладу, – 80 тисяч квадратних метрів вікон потрібно закрити OSB плитами. Саме цю матеріальну потребу ми озвучуємо міжнародним партнерам. Необхідні й електрогенератори. Ми знаємо, що ворог цілить в об’єкти критичної інфраструктури, щоб унеможливити опалення та електропостачання. На балансі закладів культури знаходяться як музейні й бібліотечні фонди, так і цінні музичні інструменти, декорації, які не переживуть низьких температур. Ми можемо просто все це втратити», – підкреслила Галина Григоренко. 

За словами заступниці міністра, з міжнародними партнерами слід вибудовувати й довгострокову міжінституційну співпрацю. Вже сьогодні потрібно говорити про те, що ми можемо запропонувати світу в майбутньому.  

 

Вас може зацікавити

МКСК продовжує фіксувати імена митців та медійників, які загинули через війну

МКСК продовжує фіксувати імена митців та медійників, які загинули через війну

Реалізація політики безбарʼєрності — один із пріоритетів діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України

Реалізація політики безбарʼєрності — один із пріоритетів діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України