Друковані медіа, такі як газети і журнали, є традиційними засобами масової інформації, які надають інформацію у фізичному форматі. Вони забезпечують новини, освітні матеріали, культурні та розважальні статті, а також рекламу товарів і послуг. Друковані видання часто служать історичними документами та пропонують тактильний досвід читання, не залежачи від електронних пристроїв або інтернету. Вони доповнюють цифрові медіа, надаючи різноманітні джерела інформації і залишаючи важливий культурний і інформаційний слід.
Місцеві друковані медіа є критично важливими для інформування мешканців деокупованих і прифронтових територій. Через російську агресію виникли серйозні проблеми з комунікацією та енергопостачанням, а традиційні логістичні ланцюги були зруйновані чи повністю знищені, що позбавило населення доступу до загальноукраїнських медіа, що в свою чергу негативно вплинуло на інформаційний простір. Соціальні мережі та месенджери, що за останні роки стали основними джерелами інформації, виявилися вразливими до фейків і пропаганди. Ці умови ставлять під загрозу інформаційну безпеку значних територій України, де мешканці потребують актуальної та достовірної інформації. У таких обставинах локальні друковані видання стали чи не єдиними надійними джерелами інформації для мешканців цих регіонів.
Важливість друкованої преси в Україні підкреслюється її роллю альтернативи цифровим джерелам інформації, задовольняючи потреби тих, хто віддає перевагу матеріальному формату газет і журналів та слугує важливим елементом в інформаційній війні.
Про друк безкоштовних газет на прифронтових територіях
З осені 2022 року, після звільнення Харківщини та Херсона, на ці території повернулися друковані медіа. За підтримки Міністерства культури та інформаційної політики та міжнародних донорів було відновлено випуск безплатних газет, що слугують інструментами створення якісного інформаційного простору. Місцеві редакції створювали спецвипуски, які розповсюджували військові адміністрації. Наприклад, у Харківській області були видані «Обрій Ізюмщини» та «Слобідський край», а в Херсоні — «Гривна» та «Новий день».
Згодом проєкт розширився, і безплатні газети почали випускати також на прифронтових територіях, зокрема в Дніпрі та Миколаєві. У липні 2024 року за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики та за підтримки міжнародних партнерів (USAID/TCA) вийшов перший спецвипуск бахмутської газети “Вперед” для Донеччини. За словами директорки департаменту інформаційної політики Ганни Красноступ, газета «Вперед» виходитиме раз на місяць накладом 20 тисяч примірників.
Співпраця з місцевими медіа дозволяє адаптувати контент до специфічних потреб аудиторії, що сприяє підвищенню довіри з боку населення, оскільки місцеві журналісти краще розуміють контекст і особливості своїх громад. Така співпраця не тільки задовольняє інформаційні потреби, але зміцнює зв’язок між державою і громадою та допомагає протидіяти інформаційній війні. Інформуючи про ключові ініціативи та доступні ресурси допомоги, ці видання сприяють відновленню довіри до влади і підтримці соціальної єдності в умовах війни.
Газети розповсюджуються у пунктах гуманітарної допомоги, ЦНАПах, хабах або біля магазинів, залежно від місця і безпекової ситуації. Вони особливо важливі для людей старшого віку, які довіряють друкованим виданням і можуть мати проблеми з доступом до інших джерел інформації через перебої в мовленні, обстріли або відсутність світла, які негативно впливають також і на інформаційну безпеку цих людей.
Проєкт, який розпочався восени 2022 року з випуску безплатних газет на звільнених територіях, зараз продовжується і розширюється на нові регіони, щоб створювати безпечний інформаційний простір. Міністерство культури разом з партнерами планує й надалі підтримувати місцеві медіа та забезпечувати населення важливою інформацією.
Варто зазначити, що газети, які отримують спонсорську допомогу, не публікують комерційну рекламу. Винятком є реклама «Укрпошти» у газеті «Вісті Придніпров’я», що була дозволена донором, оскільки «Укрпошта» допомагає розповсюджувати видання у віддалені прифронтові території. Логістика є складною, зокрема через загрози обстрілів і постійне зростання транспортних витрат, тому «Укрпошта» взяла на себе цю задачу.
Проєкт із випуску безплатних газет, розпочатий восени після деокупації Харківщини, продовжує розвиватися. Разом із НСЖУ, Міністерство культури та інформаційної політики працює над пошуком нових партнерів для підтримки місцевих медіа. Інформування населення залишається ключовим завданням, але також важливо забезпечити виживання місцевих видань.
Крім того, на базі Укртелерадіопресінституту проводяться програми підвищення кваліфікації для співробітників медіа, включаючи курси з грантових заявок, розвитку SMM, використання штучного інтелекту та висвітлення складних тем, як-от сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Ці знання необхідні місцевим виданням, щоб ефективно продовжувати свою діяльність в умовах війни.
Міністерство розраховує необхідні кошти для підтримки медіа, аналізуючи витрати на друк газети. Наприклад, для визначення вартості одного примірника ми запросили інформацію від місцевих редакцій, що показало середню вартість у 5 гривень. На основі цих даних ми обґрунтовуємо свою пропозицію Мінфіну. На 2025 рік ми подали запит на шість мільйонів гривень. Хоча ще не визначено, чи буде виділено ця сума, керівництво міністерства вважає підтримку медіа важливою і планує включити ці кошти до бюджетного законопроєкту на 2025 рік.
Ще одним важливим кроком для підтримки медіа, зокрема регіональних видань, є розробка Дорожньої карти для відновлення плюралістичного, прозорого та незалежного медіапейзажу після закінчення або скасування воєнного стану. Цей план є частиною реалізації рекомендацій Європейської Комісії, що були викладені у Звіті про прогрес України в рамках Пакета з розширення ЄС. Дорожня карта визначає основні етапи для забезпечення доступу до публічної інформації, зв’язків з громадськістю та інформаційної політики, враховуючи звільнені території. Вона також включає окремий розділ, присвячений стабільному відновленню медійної діяльності на всій території України, зокрема через аналіз стану інформаційної інфраструктури та покращення медійної екосистеми.
