9 грудня о 13:30 у пресцентрі «Укрінформ» відбулася презентація артальбому «Інклюзивні мистецькі практики в Україні». Мета двомовного онлайн-видання — промоція інклюзивних мистецьких практик, творчості митців та мисткинь з інвалідністю. Артальбом створений благодійним фондом «Єврейсько-українська соціальна ініціатива» за підтримки Українського культурного фонду.
Серед учасників: начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Леся Хемраєва; кураторка культурних проєктів, директорка креативної агенції Bickerstaff.157 Вероніка Селега; кураторка мистецької студії Ar/Br у Good Bread Hub Анастасія Кузьменко; художній співкоординатор проєкту, архітектор Полад Халілов.
«Проєкт “Інклюзивні мистецькі практики в Україні” є спробою актуалізувати так зване мистецтво з поза меж норми, а також популяризувати українських митців з інвалідністю як в Україні, так і за кордоном. Мистецтво арт-брют є повноцінним напрямом, який розвивається не одне століття. У нашому артальбомі можна дізнатися про історію цього явища від давніх часів до сьогодення. Ми хочемо, щоб про українське мистецтво знали у світі. Україна має себе проявляти не лише як держава, що відстоює свою незалежність та свободу, а й як держава з багатим культурним надбанням, де митці й мисткині створюють нові надзвичайні світи», — заявив модератор заходу, координатор проєкту, директор БФ «Єврейсько-українська соціальна ініціатива» Володимир Висоцький.
У артальбомі представлений творчий доробок 18 художників та художниць, 6 творчих студій, 10 інклюзивних театрів та 5 громадських організацій з десяти областей України, зокрема Полтавської, Сумської, Харківської, Львівської. Видання містить понад 300 ілюстрацій та 6 есе, написаних провідними українськими фахівцями у сфері інклюзивних мистецьких практик та культурного менеджменту.
Начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Леся Хемраєва підкреслила значення культури як важливого фундаменту суспільства, особливо у період війни: «Сьогодні культура змінила свій основний меседж. Культура формує нашу ідентичність і дозволяє таким чином відстоювати інтереси, зберігати історичну пам’ять та передавати цінності наступним поколінням. Зокрема саме мистецтво є унікальною мовою спілкування. Завдяки нашим творчим проявам ми можемо створювати мистецькі продукти, які допомагають нам та іншим знаходити внутрішні ресурси для того, аби вистояти сьогодні, знайти можливість відновитися і продовжувати боротися. Саме культура формує толерантне ставлення один до одного та соціальну рівність у суспільстві».
Леся Хемраєва зазначила, що для МКСК безбар’єрність є одним з пріоритетів. Міністерство реалізує Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та удосконалює власні флагманські проєкти: інформаційну кампанію «Україна без бар’єрів», «Інформація без бар’єрів» та планує впровадження нового проєкту «Культура без бар’єрів». Основна мета — підвищити рівень толерантності в українському суспільстві, обізнаності людей про свої права, сприяти забезпеченню доступності інформації, а також культурних просторів і послуг для всіх громадян.
Нещодавно МКСК провело опитування на тему «Оцінювання доступності культурних послуг» в закладах культури, у якому взяли участь понад 6 тисяч респондентів з різних регіонів, включаючи приватні культурні установи. Також, за підтримки ООН Жінки, Міністерство спільно з громадськими організаціями працює над розробкою методичних рекомендацій для забезпечення мінімальних стандартів доступності культурних послуг для населення.
Кураторка культурних проєктів, директорка креативної агенції Bickerstaff.157 Вероніка Селега акцентувала на становленні українського арт-брюту та на історії виникнення напряму: «Це другий артальбом в Україні, що розповідає про сучасні явища мистецького руху. Він матиме свій важливий відбиток в історії. Саме останні роки стали епохою розвитку: у 2024 році українські митці представляли свої роботи на Венеційському бієнале. Це свідчить про те, що ця тема має бути у фокусі спільнот, які роблять усе можливе для її розвитку. Це не лише про людей з інвалідністю, це про людяність, про права людей, про можливість проявити себе і свій мікрокосмос. Доступ до мистецтва має бути у всіх і це має прийняти суспільство».
Кураторка мистецької студії Ar/Br у Good Bread Hub Анастасія Кузьменко та художній співкоординатор проєкту, архітектор Полад Халілов звернули увагу на проблему архітектурних бар’єрів, які досі залишаються викликом для інклюзії. Українська архітектурна спадщина була спроєктована у часи, коли норми доступності не були розвинуті. Саме тому, за словами спікерів, важливо створювати альтернативні платформи, як-от незалежні галереї та виставкові центри, які сприятимуть трансляції цінностей інклюзивності та забезпеченню доступу до інформації й культури для всіх.
Нагадаємо, Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року реалізується за ініціативи Першої Леді України Олени Зеленської.
