28 квітня під час форуму «Стратегія розвитку культури в Україні 2025–2030: ключові кроки реалізації» учасники обговорили одну з провідних тем заходу — інституційне реформування закладів культури.
Модерував тематичну панель директор Агенції економічного розвитку PPV, керівник групи ключових експертів проєкту RES-POL Володимир Воробей.
«З одного боку, йдеться про лібералізацію діяльності закладів культури та краще розуміння, як саме вони працюють. З іншого боку — про переосмислення підходів до фінансування культури. І третій важливий аспект — це мережа закладів культури: потрібно чітко визначити, кого вона включає. Наступні роки ми хочемо, і держава це вже затвердила, підійти до реформи сфери культури на інституційному рівні. Очевидно, що упродовж найближчих двох років ми будемо активно обговорювати, як саме її реалізовувати, адже наразі дорожньої карти ще немає».
У межах обговорення про унікальний досвід державного реформування, зокрема у сфері охорони здоров’я, розповів співзасновник Українського центру охорони здоров’я, заступник міністра охорони здоров’я України у 2016–2019 роках Павло Ковтонюк. Він наголосив: «Коли ми говоримо про зміну моделей фінансування або організаційно-правових форм, треба розуміти, що ці кроки мають бути останніми, а не першими — вони не головні. Найважливіше — це зміна суспільних відносин у відповідній сфері. Ми маємо ухвалити принципове рішення: держава не надаватиме послуги самостійно, а лише фінансуватиме їх. Водночас потрібно чітко визначити, хто саме буде надавачем цих послуг».
Водночас, на переконання директора Музею архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Михайла Закопця, одним із найуспішніших кейсів у сфері культури є Український культурний фонд, коли держава дала нові можливості митцям і музейникам.
«Дуже важливо працювати з людським ресурсом: якщо перетворити інституції культури на місця, де працюють люди, які вміють зацікавити місцеву громаду, такі заклади будуть дійсно потрібними. Культуру потрібно фінансувати, але також важливо працювати над тим, щоб вона залишалася цікавою для громад».
Генеральний директор Національного комплексу «Експоцентр України» Євген Мушкін поділився своїми ідеями щодо фінансування та розвитку інституційної автономії закладів культури. На його думку, інституційна автономія повинна включати кілька складових, зокрема, автономію менеджменту — створення наглядових рад для управління закладом, комерційну автономію — право самостійно формувати перелік послуг і визначати їхню вартість; кадрову автономію — незалежність у питаннях підбору персоналу; програмну автономію — можливість самостійно визначати, що створювати, для кого і з якою метою.
Про досвід реформування закладів культури у регіонах та виклики на цьому шляху розповіла начальниця управління культури Житомирської міської ради Ілона Колодій та начальник відділу культури та туризму Косівської міської ради Роман Печижак.
У межах форуму насамкінець відбулася робота в тематичних секціях щодо формування карти дій для реалізації Стратегії до 2027 року. Групи презентували свої напрацювання.
Нагадаємо, форум «Стратегія розвитку культури в Україні на 2025–2030 роки» організовано Міністерством культури та стратегічних комунікацій України в рамках співпраці з Європейським Союзом за планом Ukraine Facility.
