14 листопада відбулася конференція «Громади та міста дружні для людей — 2025», яка зібрала понад 150 учасників та учасниць — представників міністерств, громад, архітекторів, урбаністів, громадських лідерів і міжнародних партнерів — щоб презентувати напрацювання двох флагманських навчальних програм, які вже допомагають перетворювати відновлення України на справді безбар’єрний процес.
Під час заходу презентували ідеї трансформації культурних просторів, модернізації театрів та музеїв, створення ветеранських і громадських хабів, а також рішення від громад для зручних та доступних маршрутів у містах по всій країні.
Школа універсального дизайну та Школа безбар’єрних маршрутів стали платформою, яка об’єднала фахівців та фахівчинь із різних регіонів. Вони розробили практичні, реалістичні та потрібні своїм громадам проєкти, що вже незабаром стануть частиною відновлення та розвитку місцевих територій.
Захід відкрили представники державних органів влади та міжнародних партнерів: Тетяна Ломакіна, Радниця, Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, Наталія Козловська, заступниця Міністра розвитку громад та територій України, Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури України.
У своїх виступах спікери наголосили, що створення безбар’єрного простору — це системна робота, яка потребує об’єднання зусиль держави, громад, фахівців та громадянського суспільства. Особливу увагу було приділено ролі партнерства з ПРООН у розвиткові інклюзивних практик.
Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зазначила, що універсальний дизайн стає ключовим підходом у розвитку культурних просторів:
«Для культурних установ України універсальний дизайн — це не просто про комфорт, а про відкритість, гідність і сучасність. Ми цінуємо наше тривале партнерство з ПРООН, адже саме завдяки таким програмам музеї, театри та бібліотеки отримують реальні інструменти, щоб ставати ближчими до кожної людини. Проєкти, представлені сьогодні, демонструють: саме у час відновлення культура може бути простором, який об’єднує, підтримує й надихає — без бар’єрів і винятків».
У 2025 році три заклади сфери культури приєдналися до програми «Школа універсального дизайну» та вже розпочали впроваджувати безбар’єрні підходи у своїй діяльності.
1. Публічна бібліотека Кролевецької міської ради (Сумська область).
Цей заклад виступив активним учасником створення середовища безбар’єрності. У бібліотеці проводяться інформаційно-просвітницькі заходи на тему доступності: наприклад, «Бібліотека без бар’єрів» для працівників дитячої бібліотеки. Це свідчить про готовність закладу працювати на створення комфортного середовища для всіх.
2. Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки (м. Львів).
Театр вже здійснює серйозні кроки на шляху безбар’єрності: мала сцена обладнана підйомником, адаптованою вбиральнею, оновленим амфітеатром з універсальним рядом для комфортного перегляду вистав людьми, які пересуваються на кріслах колісних. Крім того, театр адаптував вистави для людей з порушеннями зору: у репертуарі з’явилися вистави з аудіодискрипцією, серед адаптованих вистав: ерополітична драма за мотивами «Камінного господаря» Лесі Українки «Жага», вистава «Плейлист подорожнього» та химерна вечірка за мотивами «Intermezzo» М. Коцюбинського «Клуб «Зневіра». Це показник того, що інклюзивність для них — не декларація, а практика.
3. Національний музей історії України у Другій світовій війні (м. Київ).
Цей музей — один із провідних, що увійшов до програми. Музей має великий потенціал для створення безбар’єрного простору завдяки своїй масштабній інфраструктурі. Музей проходив тренінг із безбар’єрності, а також долучився до ініціативи амбасадорів безбар’єрності. Це означає, що заклад активно готується до застосування принципів універсального дизайну й посилення доступності.
Кожен із цих закладів у 2025 році робить крок у бік того, аби культурна інфраструктура стала дійсно відкритою для всіх — незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.
Протягом двох панелей громади презентували результати роботи над створенням безбар’єрних туристичних і громадських маршрутів.
У першій частині були представлені Полтава, Львів, Опішня і Славутич, у другій — Вінниця, Рівне, Буча та Тернопіль.
Громади продемонстрували практичні кроки: адаптацію середовища, розробку інклюзивних рішень, навчання команд, залучення людей з різними потребами до оцінювання доступності.
Нагадаємо, що Мінкультури забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власний пріоритетний проєкт «Культура без бар’єрів».
Фото: Данило Павлов / ПРООН в Україні
