Інформація оточує нас у вигляді зображень, відео, графіки та тексту. Проте, чи є вона справді доступною для всіх? Для багатьох людей з порушеннями зору чи когнітивними особливостями – ні. Фото без опису, відео без субтитрів, неконтрастні банери чи нелогічні сайти створюють інформаційні бар’єри, ізолюючи значну частину людей. Те, що для одних звично, для інших – непомітно, нечутно, недоступно. Це не виняток, а щоденна реальність, що обмежує право знати та розуміти.
Звук також є важливою частиною інформації, але відео без субтитрів, усні оголошення чи єдиний телефонний номер для довідок – це бар’єри. Інформація має бути доступною, а не перетворюватися на тишу чи перешкоду. Субтитри, жестова мова, чіткі вказівники та дублювання аудіо – це не додаткові функції, а необхідні інструменти. Люди мають розуміти інформацію, а не здогадуватися. Тактильні макети, шрифт Брайля, аудіоописи, контрастність та логічна структура контенту – це база інклюзивного середовища, вираження поваги та турботи.
Сьогодні інформація – це не лише тексти, але й афіші, навігація та соцмережі. Усе це має бути зрозумілим для всіх.
Протягом тижня ми обговорювали інформаційну безбар’єрність, просту мову, етичну комунікацію, а також як об’єднати представників держави, місцевого самоврядування, бізнесу та громадського сектору навколо цінностей поваги, рівності та справедливості, щоб дати поштовх змінам та сприяти системному усуненню бар’єрів у повсякденному житті українців.
Нагадаємо, Національний тиждень безбар’єрності проводиться в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
#тиждень_безбарєрності
