МКІП додало низку пунктів до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Серед них – культура традиційної гуцульської сирної пластики.
Така традиція побутує в селах Брустури, Космач, Прокурава, Шепіт, Річка, Снідавка Косівського району та селах Криворівня, Чорний потік, Красник Верховинського району Івано-Франківської області.
Подібні елементи існують й в інших місцях Карпатського регіону. Також в інших країнах, таких як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, однак завжди є місцеві особливості, традиції та культура, пов’язані з місцем побутування.
Згадки про фігурні вироби з сиру існують досить давно. Це пов’язано зі способом життя та природними умовами. В гірських районах сирні іграшки робили пастухи. Це були калачики у дерев’яних формах (фірмаках). Також вони вибивали орнаменти на святкових сирах.
З традицією пов’язано безліч легенд та бувальщин. Так, до появи самої традиції виготовлення сирних коників, існує легенда, коли вівчарі, готуючи вечерю, впустили в гарячу воду сир. Він став тягучим, з нього зробили виріб у вигляді коника, далі почали створювати й інші фігурки. Це були зовсім прості вироби коники, баранчики, калачики.
Якщо першочергово це було ремесло, яке практикували чоловіки, що випасали худобу на полонинах, то вже першій половині ХХ століття це ремесло почали практикувати в селах. Ним почали займатися жінки.
Історично вироби виготовлялися з овечого молока, але зараз майстрині виготовляють їх як з овечого, так і з коров’ячого молока.
Основою технології є приготування сировини для виготовлення сирної пластики. Кожна господиня має свої секрети, але спільною основою є молоко. Потрібно також приготувати розчин, який має назву «Сировиця», й складається з води і солі. Саме цей розчин і дає змогу зберігати виріб.
Кожна майстриня має свої технологічні секрети ліплення. Однак вони мають спільну схему. Спочатку береться невеликий шматочок сиру, з якого майстриня витягує окремі частинки фігурки, а потім з’єднує всі у виріб. Вироби в основі мають до 10 см.
Сирна пластика має й обрядове значення. За повір’ями, сирні вироби привертають добро, щастя, добробут. Їx, наприклад, кладуть до великоднього кошика.
В селах Брустури та Космач сирні калачики прив’язують червоною ниткою молодим до лівої руки. Молода пара довго зберігає їх, як запоруку доброго та щасливого життя.
Весільне дерево вбирають сирними калачиками у селі Брустури.
Цей елемент нематеріальної спадщини є важливим для спільноти, оскільки об’єднує людей навколо спільних цінностей. Як результат – це сприяє соціальній злагоді та миру в громаді, підтримує почуття ідентичності, поваги до спільної історії та традицій.
