Культура у цифровому вимірі: експерти обговорили, якою має бути Національна електронна бібліотека України

22 жовтня у Харкові розпочалася дводенна ХХVІІІ Всеукраїнська онлайнова науково-практична конференція «Короленківські читання 2025» — «Бібліотеки, архіви, музеї в умовах війни». Захід приурочено до 195-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка.

Заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар взяла участь в експертних слуханнях на тему: «Бібліотеки, архіви та музеї у формуванні Національної електронної бібліотеки України: виклики та перспективи».

Вона наголосила, що створення Національної електронної бібліотеки є надзвичайно важливим завданням держави, особливо в умовах війни, коли культурна інфраструктура зазнає руйнувань. Анастасія Бондар  підкреслила, що проєкт має стати не лише технічним рішенням, а фундаментом для збереження документальної спадщини України. 

«Ми маємо чітко врегулювати, що саме охоплює поняття Національної електронної бібліотеки України — чи це лише стародруки та рідкісні книги, чи ширша система, яка включатиме  старовинні рукописи, кіно-, фото- та фономатеріали, — зазначила заступниця Міністра. — Важливо також визначити, коло інституцій, що долучаться до наповнення системи, та забезпечити майбутню інтеграцію з електронними системами суміжних сфер як то музеї та архіви. Адже наше головне завдання — забезпечити збереження культурних цінностей у час війни і водночас зробити їх доступними для всього світу».

Під час експертних слухань у межах конференції учасники обговорили концепцію формування Національної електронної бібліотеки України. Обговорення стосувалось можливої моделі електронної бібліотеки; її компонентів; назви, а також доцільності запровадження в українському законодавстві терміна «документальна спадщина».

Крім того, йшлося про важливість оцифрування матеріалів із фондів музеїв та архівів як ключового етапу збереження культурної пам’яті.

Цьогоріч у конференції беруть участь близько 300 учасників. Заявлено 69 доповідей наживо. За майже три десятиліття «Короленківські читання» перетворилися на впливовий фаховий майданчик, який об’єднує бібліотекарів, архівістів, музейників, дослідників і науковців. Попри повномасштабну війну, інтерес до конференції зростає — 2025 рік став рекордним за кількістю учасників і тематичною глибиною обговорень.

«Короленківські читання» залишаються простором професійного діалогу, де українська культурна спільнота формує бачення майбутнього — цифрового, відкритого та стійкого.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України підтримує конференцію, яка вже понад чверть століття об’єднує фахівців бібліотечної, архівної та музейної справи з усієї країни та з-за кордону. Ініціатором і головним організатором традиційно виступає ХДНБ ім. В. Г. Короленка за партнерства Харківської державної академії культури, Харківського обласного відділення ВГО «Українська бібліотечна асоціація» та державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» (м. Дніпро).

Вас може зацікавити

У Берліні розпочався Ukraine Cultural Security Forum: культура як інструмент стійкості, солідарності та безпеки

Безпечний контент для дітей українською: Суспільне запустило застосунок «Бробакс»