9 жовтня у Києві вперше відбувся Форум Культнаступу, покликаний об’єднати зусилля влади, громадянського суспільства і культурних індустрій задля наступальної культурної політики — безповоротного звільнення культурно-інформаційного простору від російського впливу та активного просування українських інтересів у світі.
У заході взяли участь представники громадського сектору, культурних індустрій, митці, військові, народні депутати та урядовці.
Першу дискусійну панель «Розширення українського мовно-культурного простору як чинник національної безпеки і передумова української перемоги» розпочав Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький: «Є три елементи, навколо яких ми зараз концентруємо зусилля: збереження української спадщини, у тому числі й української мови; оцінка і повернення української ідентичності в європейський простір, який, до слова, закладала, в тому числі, багатонаціональна Україна; створення продукту, який буде цікавий і органічно поєднуватиметься з великою європейською культурою. Для того, щоб чітко реалізувати ці три елементи, нам потрібні стратегії, не одна, а декілька, які об’єднаються в одну велику стратегію повернення української культури в простір фундаторів європейської ідентичності».
Міністр додав, що навіть у найважчі часи, коли все українське забороняли, а українців пригнічували та висилали до Сибіру, нам вдалося зберегти свою ідентичність і свою культуру.
«Найважливіше завдання зараз — зламати шаблони, які були нав’язані в радянські часи. Для того, щоб реалізувати поставлені завдання і цілі, потрібно оцінити ризики, забезпечити правильний менеджмент і транспарентне використання тієї допомоги, яка надається Україні», — підкреслив Микола Точицький.
У свою чергу голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України Микита Потураєв розповів про законотворчу діяльність комітету щодо підтримки розвитку культури та інформаційної сфер, а також про фінансування галузі.
«На жаль, понад 30 років сфера культури фінансується за залишковим принципом. На 2022 рік ми закладали рекордне фінансування галузі, але через повномасштабне вторгнення цього не сталося. В такому контексті я хотів би бачити українську культуру «з кулаками». Для того, щоб ситуація змінилася, потрібен тиск суспільства», — наголосив Микита Потураєв.
Тему продовжив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. За його словами, «питання національної ідентичності та свідомості це те, що ми трансформуємо в дії, пов’язані з підтримкою нашої культури. Водночас культура зберігається тоді, коли ми можемо захистити право кожного українця у тому числі на навчання українською мовою в українській школі як на Батьківщині, так і за кордоном».
«Нам потрібна стратегія децентралізації культури. Ми маємо «закачати» український продукт у найтонші капіляри нашої країни. Сьогодні можемо спостерігати концентрацію культурних осередків у великих містах, але потрібно подумати і про провінційні населені пункти. Ми не повинні залишати їх на поталу, аби не втратити з ними зв’язок. Культура — це безпекова річ, що має стати найвищим пріоритетом», — прокоментувала співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка.
Під час наступних двох панелей учасники дискутували про те, як подолати російські впливи і донести український культурний продукт до споживачів у реальному й віртуальному просторі, говорили про дієві інституції і послідовну політику як ключові елементи успіху.
У рамках заходу було представлено Маніфест Культнаступу. Щоб долучитися до ініціативи та підписати Маніфест — перейдіть за посиланням.
Нагадаємо, що Форум Культнаступу ініційований членами руху «Простір свободи» та громадської організації «Український світ».
Фото Антоніни Вишневської
