28 березня в межах Kyiv StratCom Forum 2024 відбулась важлива дискусія «Когнітивна деколонізація: боротьба за людську свідомість через культуру та релігію». Її учасники визначили ключові маркери позбавлення України від колоніальних наративів. Адже українське мистецтво стало провідником правди про реальну ситуацію в Україні. Крім того, йшлося про те, що релігія часто використовується ворогом задля досягнення своїх цілей як в Україні, так і за кордоном, а також про способи боротьби з цим явищем.
«Ми хочемо показати, що культура — це теж високоточна зброя, яка вражає в серце і формує нову свідомість, так само як інформаційна політика та релігія. Все це — фундамент національної безпеки», — зазначила радниця Міністра культури та інформаційної політики України, модераторка дискусії Леся Червінська.
Під час обговорення йшлося про те, як комунікаційники можуть використовувати міфодизайн та інші інструменти в своїй роботі.
«Когнітивна деколонізація — це позбавлення нашої свідомості від імперських наративів, які нав’язує імперія відносно колонізованих народів. Тобто це смислова незалежність. Це рефлексія відносно власної національної ідентичності, повернення до власних сенсів та цінностей, які формують національну ідентичність. Сформована національна свідомість та ідентичність – це території, де існують власні національні сенси. На цю територію заходити «зеленим чоловічкам» дуже важко», — пояснила докторка наук з державного управління, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Рена Марутян.
Учасники панелі обговорили маніпуляції російських релігійних діячів та українську протидію російській пропаганді в частині свободи совісті. Адже на звільнених територіях, зокрема, Донбасу церкви перереєстровані на російську православну церкву та діють за методичками росіян. Своєю чергою, російська православна церква та її очільник патріарх Кирил (Володимир Гундяєв) бере активну участь в інформаційному супроводі агресивної війни росії проти України. 27 березня так званий соборний з’їзд організації «Всемирный русский народный собор» (ВРНС) затвердив «наказ» цієї організації під промовистою назвою «Настоящее и будущее русского мира». У документі так звана СВО оголошена «священною війною» і «захистом» від Заходу, що «впав у сатанізм».
«Українська держава не вимагає від Української православної церкви московського патріархату ані змінити календар, ані поміняти літургійну мову, ані стати частиною іншої церкви, ані проголосити самочинну автокефалію, а вимагає від неї розірвати зв’язки з московським патріархатом, вийти зі складу російської церкви. Пояснюю вам те, що я пояснюю кожний день нашим американським, західноєвропейським, партнерам. Якщо це відбудеться, це великою мірою змінить картину, зробить можливим діалог цієї церкви з православною церквою України й змінить релігійний ландшафт країни загалом», — зазначив голова Державної служби з питань свободи совісті та етнополітики Віктор Єленський.
Також представник ДЕСС наголосив, що важливо працювати з різними церквами та релігійними організаціями за кордоном для збільшення підтримки України.
«З 2022 року, а насправді з 2014, релігія стала фактором національної безпеки. Як сказала одна людина, яка вчора була в цьому залі, ти можеш бути атеїстом, але маєш визначитися, якого патріархату. Я нагадаю, що йдеться про підозри і вироки клірикам УПЦ МП. Це цілі єпископи і тільки біглих єпископів на болота цілих три станом на зараз. Ця історія почалася не вчора і не в 2022 році. Вона почалася в 14-му. Є свідчення того, що в 2014 році Ігор Гіркін сам переховувався й приховував своїх бойовиків і накопичував зброю на території Святогірської Лаври перед наступом на Слов’янськ», — розповіла відома журналістка, головред LB.UA Соня Кошкіна.
За її словами, московський патріархат дуже не хоче й досі віддавати Україну, бо «чисельно переважає саме завдяки Україні. До 2014 року вони мали приблизно 12 000 парафій, потім відійшов Крим, потім відійшов УПЦ МП, відійшов Донбас». Тобто УПЦ МП нині в Україні представлена значно менше.
Голова комітету Національної Шевченківської премії, актор Євген Нищук розповів про лауреатів цьогорічної Шевченківської премії. За його словами, їх творчість — це мистецька зброя когнітивної війни.
«росіяни постійно хочуть підкреслити, що ми один культурний простір, єдиний народ. Але для розриву цього простору зараз ми жертвуємо сотнями, тисячами життів наших Героїв, мирних мешканців, дітей, закатованих. Серед них імена наших культурних діячів. Я мав честь два роки воювати. Їду на завдання і заїжджаю в Іванків. Ворог там знищив тільки музей художниці Марії Примаченко. Навмисно! На Харківщині вони знищили музей Григорія Сковороди в річницю трьохсотріччя з дня його народження. Спеціально туди лупили. І так в кожному місті. В Херсоні – краєзнавчий музей, бібліотека і так далі. Вони знають, що це маркери українського нескореного духу, і вони туди б’ють. Давайте також згадаємо, кого шукали окупанти в кожному окупованому місті? Атовців і культурних діячів», — сказав він.
Євген Нищук також розповів, що співачки-зрадниці Таїсія Повалій та Ані Лорак нещодавно отримали громадянство рф і це є «хорошою новиною, адже це означає, що вони розуміють – вороття назад немає, їх тут не чекають. Те, що ми робимо сьогодні, тут, в Україні – це дуже хороші продукти і дуже правильні речі. Шкода, єдине, що світ почав пізнавати нас, українську культуру, і от як україну, як державу».
Нагадаємо, протягом двох днів Kyiv StratCom Forum 2024 його учасники обмінювались інформацією про успішні та цікаві українські комунікаційні кейси, а також ділились досвідом.
Організатор Форуму: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики України.
