Під час обговорення державної політики у цій сфері йшлося про тісний зв’язок народних художніх промислів з креативними індустріями, а також про значення володіння майстрами сучасними технологіями для продажу своїх виробів.
«Сектор креативних індустрій надає майже 4% доданої вартості України. Звісно, частка народних художніх промислів у ньому невелика. Але перспективна. Часто скаржаться, що промисли зараз не дуже популярні, але наразі в Україні імпорт перевищує експорт на 1,8 млрд грн. Тобто на ринку є потреба, що не задовольняється локальним виробництвом. Тож маємо змінити такий стан справ», — підкреслила заступниця Міністра.
Створити умови, коли народні майстри зможуть заробляти гроші — мета МКІП. Важливим є і значний культурний ефект від їх діяльності, гуртування спільноти та ідентичність, приваблення туристів і збереження традицій. На це спрямований ряд заходів Міністерства.
Зокрема, МКІП розробило Концепцію цільової національно-культурної програми розвитку народних художніх промислів на 2021-2025 роки. Вона зараз погоджується з іншим органам влади. Туди внесені пункти щодо оновлення нормативно-правової бази, впровадження системи маркування, підвищення доданої вартості виробів, нові ринки збуту.
Такі ж цілі має Рада з розвитку креативної економіки при Кабміні. Її мета — забезпечити платформу для діалогу між владою та бізнесом, представниками креативних індустрій. Також МКІП почало роботу над Стратегією розвитку креативних індустрій, щороку Міністерство організовує міжнародний форум «Креативна Україна», де збираються політики та експерти високого рівня для напрацювань шляхів розвитку креативних індустрій.
