28 листопада 2023 року Національна комісія Естонської Республіки у справах ЮНЕСКО подала спільну заявку до ЮНЕСКО від імені інституцій пам’яті Естонії, Латвії, Литви, Польщі та України щодо номінування листів на бересті, надісланих з Сибіру в 1945 – 1965 роках, до Списку документальної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Загалом до списку планують включити 148 документів 1940 – 1965 років, що зберігаються в 31 інституції пам’яті. Серед документів є листи на бересті, надіслані з Сибіру, та інші особисті матеріали, створені політв’язнями та депортованими.
Подання листів, що зберігаються у Національному музеї історії України у Другій світовій війні, Музеї тоталітарних режимів «Територія Терору» та Тернопільському обласному краєзнавчому музеї до Списку ЮНЕСКО – це результат співпраці Міністерства культури та інформаційної політики України та Міністерства закордонних справ України за сприяння Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО.
Нагадаємо, Список ЮНЕСКО «Пам’ять світу» охоплює документальну спадщину світового значення. Перелік – найбільш знана частина ширшої програми «Пам’ять світу». Вона зосереджена на стимулюванні співпраці між інституціями пам’яті, аби зберегти та залишити доступними документальну спадщину. Список містить 558 найменувань.
Крім того, Список ЮНЕСКО «Пам’ять світу» містить п’ять елементів пов’язаних з Україною:
- документальна спадщина «Колекція єврейського музичного фольклору (1912 – 1947)», подана Україною та внесена до Списку в 2005 році;
- «Архіви Радзивіллів та Несвижська бібліотечна колекція», подані спільно з Фінляндією, Литвою, Польщею, рф та Білоруссю у 2008 році, та внесені до Списку в 2009 році;
- «Акт Люблінської унії», поданий Україною спільно з Польщею, Литвою, Білоруссю і Латвією у 2016 році, та внесений до Списку в 2017 році;
- «Документальна спадщина, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС», подана Україною у 2016 році, та внесена до Списку в 2017 році;
- «Документальна спадщина Бабиного Яру», внесена до Списку в 2023 році.
