Війна, яку російська федерація розпочала ще у 2014 році, набула жахливого розмаху 24-го лютого 2022 року. Цілі війни агресор формулює як «демілітаризація та денацифікація України» та «остаточне вирішення українського питання». За цими евфемізмами – очевидна істина: агресор заперечує право українців на самовизначення, на власну ідентичність, мову та культуру.
Сьогодні культура – на передовій жорстокої війни. Ба більше, ми воюємо саме за культуру та ідентичність. Без них територія держави – це лише квадратні кілометри. Прицільні удари по обʼєктах нашої культурної спадщини є безперечним доказом того, що росія цілить прямо в самобутність українців. А перше, що роблять окупанти на захоплених українських територіях, – спалюють книги, нищать історичні памʼятки та змінюють українські назви міст і сіл.
Українська культура – це фундамент нашої ідентичності. Ось чому вона не менше, а подекуди й більше, ніж інші сфери, потребує фокусу уваги та підтримки на найвищому політичному рівні. Наразі витрати на культуру не здаються нагальними. Зараз головне – наша армія, якою ми всі безмежно пишаємось та в яку віримо. Але в стратегічній перспективі саме культура України втримає нашу державність, цілісність та завоює світ.
Сьогодні ми маємо історичний шанс назавжди змінити уявлення про нашу країну, історію та майбутнє.
МКІП, Держмистецтв та УІНП разом з діячам культури і мистецтва сформулювали декілька пріоритетів культурної політики держави під час війни, щоб після її закінчення ми вийшли оновленою, сильнішою та більш об’єднаною нацією. Багато з переліченого нижче вже реалізується незалежними митцями та активістами, волонтерами, інституціями сфери культури, міністерством та іншими урядовими організаціями. Цінуючи зусилля кожного в сфері культури, вважаємо за необхідне зосередити та консолідувати зусилля в наступних напрямках.
«Пишаймося спадком»
-
Популяризація культурно-історичного спадку: підвищення рівня обізнаності українців щодо власної історії та культури; консолідація суспільства навколо суб’єктності та самобутності України та її культури. Методи поширення інформації мають бути масовими: онлайн майданчики, обʼєднаний телемарафон, соцмережі, привабливий та професійний аудіо та візуальний продукт.
-
Іміджева репрезентаціяна глобальній арені: посилення субʼєктності країни через засоби культурної дипломатії – чітке дистанціювання від російської культури, виокремлення серед пост-радянських країн та серед країн Східної Європи. Продовжуючи політику санкційного тиску на рф в культурній сфері, потрібно пропонувати світові український культурний продукт, наповнювати ним сцени, виставкові площі та книжкові полиці. Розвиток і створення онлайн контенту, що репрезентуватиме українську історію, мистецтво, культурне розмаїття, кухню, матеріальні памʼятки.
-
Відновлення пошкоджених під час війни архітектурних памʼяток має стати одним з пріоритетних напрямків відбудови країни, поряд із життєво необхідними інфраструктурними проєктами.
-
Недопущення подальшого руйнування обʼєктів спадщини – продовження проєктів «Великої реставрації» на тих територіях, де це є безпечним.
«Віримо в перемогу сьогодні»
-
Підтримка бойового духу бійців ЗСУ: розширення діяльності фронтових бригад як на передовій, так і для підрозділів на ротації
-
Україна говорить на повний голос: підтримка мистецьких проєктів за участі українських діячів культури за кордоном, що репрезентують сучасну Україну; участь у фестивалях, ярмарках, виставках; недопущення припинення участі України в знакових світових подіях сфери культури (Венеційська Бієнале, Каннський кінофестиваль, Авіньйонський фестиваль тощо)
-
Заснування творчих резиденцій у відносно безпечних регіонах для митців, які лишаються в Україні, для продовження їхньої мистецької діяльності
-
Наші перемоги: поширення та підтримка створення нового відео контенту, присвяченого сьогоднішнім здобуткам українських культурних та креативних індустрій (у фокусі – останні 5–7 років)
«Творімо Майбутнє»
-
Проєктування майбутньої України: Залучення фахівців з урбаністики, архітекторів та дизайнерів до обговорення майбутніх проєктів відбудови українських міст, обовʼязкове врахування і наповнення публічних просторів творами мистецтва (скульптура, мурали тощо).
-
Меморіалізація місць воєнних злочинів окупантів, подвигів українських воїнів, недопущення «затирання» памʼяті про український спротив.
-
Широкий суспільний діалог щодо необхідності змін у сфері топоніміки українських міст, памʼятників діячам культури, наповнення змісту освіти (в т.ч. мистецької), репертуарної політики українських концертних організацій та театрів.
-
Проактивна культурна політика: розробка і широке суспільне обговорення засад майбутньої культурної політики України.
Сьогодні ми маємо безпрецедентну підтримку світу, тому зобов’язані на державному рівні скористатися цим й підняти знання про культурну Україну на найвищий рівень.
Бій виграє армія, війну – економіка, а безсмертя здобуває культура.
Підписанти
Андрухович Юрій, український поет, прозаїк, перекладач, кандидат філологічних наук
Балашова Ольга, голова правління ГО “Музей сучасного мистецтва”
Вайсберг Матвій, український живописець єврейського походження, графік, художник книги.
Вітовська Ірма, акторка театру та кіно, заслужена артистка України
Возняк Тарас, директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького
Григоренко Галина, голова Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти
Гудімов Павло, куратор і засновник арт-центру «Я Галерея», культурний діяч, видавець із багаторічним стажем (видавництво «АртБук»)
Держипільський Ростислав, український театральний режисер і актор, народний артист України, директор-художній керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка
Дробович Антон, голова Українського інституту національної памʼяті
Жадан Сергій, український письменник, перекладач, громадський діяч, фронтмен гуртів
Жирков Стас, директор-художній керівник “Театру на Лівому березі”, Заслужений артист України
Косів Василь, ректор Львівської академії мистецтв, доцент, доктор мистецтвознавства.
Куковальська Неля, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська»
Ткаченко Олександр, міністр культури та інформаційної політики України
Троїцький Владислав, засновник ЦСМ “ДАХ”, актор, режисер, продюсер, сценограф, художній керівник та президент фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest
Доєднатися до маніфесту можна за формою: https://cutt.ly/IKmseOP
