Через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1630 пам’яток культурної спадщини та 2437 об’єктів культурної інфраструктури. Збитки сектору вже перевищують $24,4 мільярда. Україна системно вибудовує сучасні інструменти відновлення культури. Від меценатства – до публічно-приватного партнерства та нових освітніх програм для культурних менеджерів.
Міністерство культури України провело конференцію «Культура та інвестиції: публічно-приватне партнерство, меценатство, інвестиційні проєкти».
Захід об’єднав представників парламенту, уряду, міжнародних організацій, обласних військових адміністрацій, закладів культури, бізнесу та експертного середовища.
Віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна представила напрацювання команди Мінкульту з посилення інституційної спроможності культурної сфери. Це – розвиток інституту меценатства, залучення міжнародної підтримки, побудову партнерства між державою, культурними інституціями та бізнесом.
Міністерка акцентувала, що культура є фундаментом національної безпеки, однак масштаби руйнувань, завданих російською агресією, потребують значно більше ресурсів, ніж може забезпечити державний бюджет. Попри те, що фінансування культури зросло на 45% у порівнянні з попереднім роком, потреби значно перевищують можливості, тому необхідно активно залучати альтернативні джерела:
- Український фонд культурної спадщини, який акумулює кошти наших міжнародних партнерів для відновлення культурної інфраструктури.
- Для креативних індустрій держава також створює окремі механізми підтримки. Програма «Власна справа» передбачає до 1 мільярда гривень для розвитку підприємництва, у тому числі у культурному та креативному секторі;
- Меценатство;
- Приватні інвестиції в рамках публічно-приватних партнерств.
Тетяна Бережна представила ключові елементи формування інституту меценатства: законопроєкт, що встановлює чіткі правила та дефініції; новий механізм фінансових стимулів для бізнесу, який дозволить частково компенсувати внески у культурні інституції через майбутні податкові платежі; а також запровадження наглядових рад, які забезпечуватимуть прозорість та стратегічну участь меценатів.
Вона детально зупинилася на розвитку інструментів публічно-приватного партнерства, які мають стати системним ресурсом для відновлення та модернізації культурної інфраструктури. Окремо спікерка анонсувала запуск освітньої програми для розвитку культурних інституцій:
“Підсилюємо спроможність культури через навчання культурних менеджерів. Готуємо до запуску освітню програму для розвитку культурних інституцій та розбудови партнерств із бізнесом. Це буде освітньо-практичний курс для команд музеїв, театрів, заповідників, бібліотек та інших культурних інституцій. Випускники опанують інструменти співпраці з бізнесом та донорами, розробки проєктів, побудови сталих партнерств. Що дозволить і залучати фінанси, і трансформувати інституції, і впроваджуючи сильні ініціативи”, — зазначила Тетяна Бережна.
Міністерство культури готує проєкт спільно з Офісом підтримки відновлення при Міністерстві та Представництвом ЮНЕСКО в Україні, у партнерстві з Благодійним фондом «МХП-Громаді», ПУМБ та KSE Graduate Business School.
Міністерка культури подякувала партнерам та міжнародним організаціям за підтримку та наголосила, що розвиток культури сьогодні є спільною відповідальністю держави, бізнесу та світової спільноти.
Учасники першої панелі, присвяченої законодавчій рамці та механізмам залучення інвестицій, обговорили потенціал приватноу сфері культури, законодавчі інструменти та можливості для бізнесу й інституцій.
«Меценатство завжди було притаманне українцям. І сьогодні я хочу щиро подякувати бізнесу, який не лише сплачує податки, а й інвестує в гуманітарну сферу, в людський капітал. Ключова перепона – дефіцит довіри. Для успішного розвитку публічно-приватного партнерства та меценатства нам критично необхідна довіра: бізнесу – до держави, держави – до бізнесу, а суспільства – до обох. Без цього навіть найкращі закони, як показує приклад Луцька з дворічними судами, не працюватимуть. Не можна забувати про регіони, де бібліотеки та клуби працюють “під FPV-дронами”. Щоб залучати туди кваліфікованих менеджерів зі знанням англійської мови, потрібні не зарплати у 5200 грн, а реальні стимули та можливість фінансування закладів з різних бюджетів. Ми маємо усвідомити: не всі пам’ятки руйнуються російськими ракетами. Деякі руйнуються роками нашої бездіяльності. Час це змінювати», — наголосила народна депутатка України, заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
Також Ніко Гачечиладзе, директор Агенції з питань підтримки державно-приватного партнерства, розповів про інструменти підтримки проєктів державно-приватного партнерства.
Євген Нищук, Генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, окреслив роль культури як інвестиції та театру як соціального бізнесу.
Наталія Ємченко, директорка зі зв’язків з громадськістю та комунікацій SCM, розповіла про роль меценатів в розвитку культури.
Ігор Ліскі, засновник EFI Group, запропонував бачення підтримки культурного сектору бізнесом.
Віктор Зінченко, керівник відділу комунікацій Ajax Systems, розповів про збереження культурної спадщини України як win-win для держави і бізнесу.
Друга панель конференції присвячена міжнародним практикам залучення інвестицій у культуру та можливостям їх адаптації в Україні. Її модераторкою виступила Наталія Мовшович, заступниця Міністра культури з питань європейської інтеграції. Третя панельна дискусія зосереджена на інвестиціях у культуру в контексті післявоєнного відновлення. Її модерувала Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Конференція стала майданчиком для об’єднання держави, бізнесу, міжнародних партнерів та культурних інституцій задля формування сучасної екосистеми фінансування культури. Учасники визначили спільні кроки для розвитку меценатства, розширення державно-приватного партнерства та посилення ролі культури у відновленні країни.
Міністерство культури України продовжує роботу над створенням прозорих, ефективних і сучасних інструментів підтримки культурного сектору та запрошує партнерів до подальшої співпраці.
Ініціатор та організатор події: Міністерство культури України за участі Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Агенції з питань підтримки державно-приватного партнерства (Агенція ДПП), міжнародних організацій, обласних військових адміністрацій, закладів культури, бізнесу та експертного середовища.
