Днями Міністерство культури та інформаційної політики України направило Міністерству закордонних справ України 3-и номінаційні досьє елементів нематеріальної культурної спадщини, звідки вони були передані до ЮНЕСКО.
Подання Україною трьох номінацій до Списків ЮНЕСКО в рік відзначення 20-ої річниці прийняття Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини та 15-ої річниці ратифікації цієї Конвенції Україною має не просто символічне значення.
В умовах злочинної війни, розв’язаної росією 24 лютого 2022 року в спробі знищити нашу національну ідентичність, традицію, історію та самобутність, нематеріальна культурна спадщина постає не тільки джерелом нашої духовності, а й основою української незламності. Наша жива спадщина, як ціннісна система, є запорукою нашої перемоги, основою для відновлення, гарантом національної самоідентифікації, яку неможливо знищити.
З метою охорони та популяризації у світі нематеріальної культурної спадщини України Міністерство культури та інформаційної політики України підготувало і направило до ЮНЕСКО три номінаційні досьє для розгляду їх на включення до Списків ЮНЕСКО.
Насамперед, ідеться про міжнародну номінацію, підготовлену спільно з Республікою Естонія – «Українська писанка: традиція і мистецтво». Україна вперше подає міжнародну номінацію до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Ініціаторами подання виступили Музей писанкового розпису в м. Коломия (Івано-Франківська область), Національна спілка майстрів народного мистецтва України, Конгрес українців Естонії та Український центр у Таллінні.
Так само вперше подається Україною номінація до Реєстру кращих практик з охорони нематеріальної культурної спадщини – «Практика з охорони кобзарсько-лірницької традиції». Ініціаторами подання виступили три Кобзарські цехи – Київський, Львівський та Харківський. Ідеться про практику охорони традиції, яка збереглася живою попри намагання росії та радянської влади знищити її впродовж 300 років.
До Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини подано «Технологію вишивки «білим по білому» міста Решетилівка Полтавської області», елемент нашої живої спадщини, відомий і визнаний не тільки в Україні, а й за її межами. Ініціаторами подання виступили осередки майстерності та професійного навчання в м. Решетилівка.
