Сьогодні, 3 червня, Міністерство культури та інформаційної політики презентувало Стратегію з розвитку медіаграмотності на період до 2026 року. Її розробили за підтримки UNDP в Україні та фінансування уряду Японії.
Фото Антоніни Вишневської
Стратегія є дороговказом для Міністерства у сфері розвитку медіаграмотності задля посилення стійкості українського суспільства до впливу дезінформації та розвитку відповідального медіаспоживання.
«Ми знаходимося зараз в насиченому, різноманітному і, головне – доступному, інформаційному просторі, де важливо знати, як оперувати даними, де знайти відповідь на те питання, яке нас цікавить. Але, на жаль, є й інша сторона. Медіаграмотність – це ще й знати, кому і чому не треба вірити. У людей повинна з’явитися звичка – бути критичними до інформації. Тому важливим елементом нашої стратегії є освіта», – сказав т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Він також підкреслив, що наразі актуальне переосмислення компетентностей людини через розвиток штучного інтелекту. Адже він відкрив багато можливостей, але водночас є частиною дезінформаційних впливів та шахрайських активностей. Це також загострює потребу в розвитку медіаграмотності.
«До вашої уваги два ключові повідомлення від ПРООН. По-перше, ми розглядаємо медіаграмотність не лише як повну відповідальність уряду та медіа, а й як відповідальність усього суспільства, яке має шукати шляхи, аби кожна людина в Україні була спроможна стати фільтром, а також проєктувати наративи. А по-друге, і це найважливіше, ми маємо постійно нарощувати сильні інституційні можливості в державній службі України, тому що державні службовці та персонал також знаходяться на передовій фактичного формування наративу відновлення та стійкості України», – зазначив заступник Постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс.
Протягом тривалого часу Україна зіштовхується з дезінформацією та інформаційними операціями з боку рф. Вони, зокрема, спрямовані на підрив національної безпеки та загострення суспільно-політичної ситуації.
Ефективна система реагування на ці виклики містить: прогнозування, швидке виявлення та спростування дезінформаційних повідомлень, стратегічні комунікації, тісну взаємодію державних органів та інститутів громадянського суспільства, а також розвиток медіаграмотності населення України. Пандемія та повномасштабна війна показали, що розвиток медіаграмотності є частиною національної безпеки та запорукою стійкості суспільства.
«Робота над стратегією була спільною і це надзвичайно важливо. Ми залучили всі зацікавлені сторони: представників органів державної влади, інститутів громадянського суспільства, партнерів з розвитку та медіа експертів. Принципово важливо створювати документ разом із міжнародними та громадськими організаціями», – розповів заступник Міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко.
Він також назвав цілі Стратегії:
1. Системна координація розвитку медіаграмотності в Україні має забезпечувати комплексний підхід та залучення всіх зацікавлених сторін;
2. Українське суспільство має стати стійкішим до дезінформаційних впливів;
3. Посилення відповідального ставлення медіа та лідерів думок до створення контенту, їхнє сприяння розвитку медіаграмотності;
4. Медіаграмотність має сприйматися як компетентність, що розвивається впродовж всього життя.
«Ми не маємо сприймати медіаграмотність, як якусь чарівну пігулку, яку ми вип’ємо й одразу всі будуть критично мислити та відрізняти фейки. Ні. Тому саме в законі про медіа є не лише фреймворк для медіаграмотності, але й заборона пропагандистського контенту російської федерації, тому Європейський Союз приймає санкції щодо російських державних медіа. Це мають бути паралельні процеси», – підкреслила народна депутатка Євгенія Кравчук.
Також у презентації взяли участь: директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ; керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» МКІП Ольга Кравченко, представники міжнародних та громадських організацій.
Нагадаємо, Стратегія розроблена з урахуванням Стратегії інформаційної безпеки, затвердженої Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021.
