Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Українським культурним фондом провело опитування, аби визначити рівень використання та методи застосування, а також найбільш актуальні види альтернативних форматів інформаційного супроводу в закладах культури. Серед таким форматів, зокрема: титрування, аудіодискрипція (тифлокоментування) та українська жестова мова.
Участь в опитуванні взяли підприємства, установи, організації та заклади освіти у сфері культури та мистецької освіти.
Результати опитування показали, що найчастіше в закладах культури використовується титрування (37,8%), значно рідше — аудіодискрипція (10,8%) та українська жестова мова (9,5%). Відповіді також засвідчили, що наразі найбільший запит у закладах культури на титрування.
Титрування найчастіше здійснюється цифровими засобами (застосунки, qr-коди, веб-сторінки тощо) (23%) і соціальні мережі (10,8%).
Аудіодискрипція та українська жестова мова застосовується завдяки супроводу співробітників закладів, меншою мірою для цього використовуються цифрові засоби та соціальні мережі.
Дві третини закладів культури планують збільшувати частку застосування альтернативних форматів інформаційного супроводу, ще 17,6% респондентів потребують для цього додаткових умов. Зараз у планах закладів культури — збільшити частку титрування (16,2%), аудіодискрипції (14,9%) або ж знайти додаткові ресурси для застосування альтернативних форматів (14,9%).
«Опитування показало, що діяльність різних закладів культури потребує застосування відмінних альтернативних форматів інформаційного супроводу або пріоритизації використання декількох із них», – прокоментувала начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКІП Леся Хемраєва.
Нагадаємо, опитування проведено на виконання пункту 40 плану заходів з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Додатково:
