19 листопада Організаційний комітет з підготовки та проведення конкурсу на найкращий ескіз Великого Державного герба України підбив підсумки загальнонаціонального конкурсу на найкращий ескіз Великого Державного герба України.
За результатами роботи Журі Оргкомітет визначив:
- першу премію – призначити ескізному проекту під девізом 077077 (Олексій Кохан) із зауваженнями;
- другу премію – не призначати;
- третю премію – призначити ескізному проекту під девізом 170727 (авторському колективу у складі: Іван Турецький, Лук’ян Турецький, Ігор Глоба, Дмитро Дубілет, Іван Сварник).
Переможці отримають грошову винагороду у розмірі:
- перша премія – 100 000 гривень;
- третя премія – 30 000 гривень (буде розділена порівну між авторським колективом).
Перше місце
Пояснювальна записка
За правилами геральдики класична схема великого (повного) герба (на прикладі Великої Британії) складається з таких елементів у такій послідовності: 1) гербовий щит (малий герб) — у центрі композиції; 2) надгерб (зображення над гербовим щитом); 3) і 4) щитотримачі — з боків щита; 5) фундамент під щитом — стрічка з девізом, орденський знак, символічна рослинність.
У монархічних гербах надгерб складається з лицарського шолому, намітки, нашоломного клейноду та рангової корони правлячого монарха — короля, цісаря, князя, герцога тощо. У гербах країн із республіканським устроєм надгерб або відсутній зовсім, або його роль виконує клейнод (від нім. Kleinod — «коштовність»). Наприклад: над гербовим щитом Латвії зображені три золоті зірки, що символізують три історичні землі — Латгалію, Земгалію та Курземе.
У пропонованому проєкті Великого Державного Герба України використано знаки, які символізували державність України протягом усієї її славної історії.
Гербовим знаком сучасної Української держави затверджено Тризуб — особовий знак князя Володимира Великого за зображеннями на монетах Х століття. Кожен князь із роду Рюриковичів мав свій індивідуальний варіант тризуба. Крім того, в ХІІ–ХІІІ ст.ст. київські князі мали печатки із зображенням Архангела Михаїла, котрий з часом витіснив тризуби. У XIV ст. Великий князь Ґедимін, який захопив Київ і називав себе «королем Литовським і Руським», теж обрав собі за емблему ангела. Із XV ст. білий ангел стає вже емблемою Київської землі, а пізніше його образ часто з’являється на прапорах українського козацтва. Гетьман Богдан Хмельницький мав Велику Корогву з образом Архангела.
Після занепаду Київської Русі естафета державності переходить до міцного Галицько-Волинського королівства, емблемою якого був золотий лев, що спинається на скелю. А після загарбання Річчю Посполитою галицько-волинських земель золотий лев продовжував використовуватися як герб Руського воєводства.
На зміну галицько-волинській державі, яка занепала, виникає козацька республіка — Запорізька Січ, яка розпочинає боротьбу проти польського панування. Під проводом гетьмана Богдана Хмельницького визвольна війна увінчується успіхом, Україна здобуває незалежність і печатка Війська Запорізького із зображенням козака із самопалом на плечі стає, власне, символом тогочасної української держави.
Після того, як Російська та Австрійська імперії поділили між собою українські землі, вони починають нав’язувати і свою символіку. Але 1848 року в Австро-Угорщині спалахує повстання, й у Львові постає Головна Руська Рада, яка затверджує зображення золотого лева як національний герб.
У 1916 році у вирі Першої Світової війни пресова квартира Легіону Українських Січових Стрільців розробила проєкт герба Соборної України — Архангел Михаїл тримає щит із зображенням золотого лева. Цей знак, який символізує єдність східних і західних українських земель, був зображений на бойовому знамені та відзнаках УСС. (Проєкт виконав Іван Іванець). Подібну емблему у поєднанні з тризубом мали й київські Січові Стрільці у 1918 році.
Після розвалу Австро-Угорської та Російської імперій постає Українська Народна Республіка, гербом якої 22 березня 1918 року Центральна Рада затверджує золотий Тризуб князя Володимира Великого у оливковому вінку. (Художник — академік Василь Кричевський). Постає й Західноукраїнська Народна Республіка, гербом якої 13 листопада 1918 року затверджується у синьому полі золотий лев.
За правління гетьмана Павла Скоропадського гербом Української Держави було зображення козака із самопалом, а над ним — Тризуб. (Художник Георгій Нарбут).
Після втрати Україною незалежності використання національної символіки в Україні було заборонене, але різні українські організації в Західній Україні та на еміграції продовжували використовувати національні символи — Архангела, Лева, Тризуб.
У 1930-і роки в Празі відомий геральдист Микола Битинський розробив проєкт державних відзнак, зокрема Великого Державного Герба України, де поєднав емблеми всіх історичних українських земель і використав зображення Архангела та Лева як щитотримачів.
Перебуваючи в складі СРСР, Українська РСР одержала безликий, штучно створений герб, який майже не відрізнявся від такого ж герба РРФСР, який був складений із повним ігноруванням історичних традицій і відповідав лише панівній комуністичній ідеології.
24 серпня 1991 року Україна відновила свою державну незалежність і 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила малий Державний Герб України — у синьому полі п’ятикутного щита золотий Тризуб. (Проєкт виконали А. Ґречило, О. Кохан, І. Турецький).
У пропонованому проєкті Великого Державного Герба поєднано основні історичні національні символи України. Відповідно до статті 20 Конституції України обов’язковими елементами Великого Державного Герба є малий Державний Герб та герб Війська Запорізького. При чому, головним елементом є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). А тому малий Державний Герб України розміщений у центрі композиції — як символ тисячолітньої традиції державотворення. Над гербовим щитом — надгерб у вигляді корогви з косицями із зображенням герба Війська Запорізького — козака із самопалом, як символ мужньої боротьби українського народу за свободу і незалежність. З боків почесні охоронці герба щитотримачі — срібний Архангел Михаїл та Золотий Лев у позі «спинається на скелю», які символізують соборність та неподільну єдність усіх українських земель на вічні часи — Лівобережжя та Правобережжя, Півночі та Півдня. Золоте колосся пшениці символізує багатство української землі та працьовитість нашого народу, його хліборобську славу. Червоні ґрона ягід калини — символ поетичної душі народу, його потяг до краси, до мистецтва.
Відповідно до статті 5 Конституції, Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. А тому в Державному Гербі України відсутні будь-які монархічні ознаки.
Стаття 20 Конституції України не визначає випадків застосування Великого Державного Герба України.
Опис
У синьому полі п’ятикутного із золотою облямівкою щита золотий Тризуб; над щитом золота корогва з двома косицями із зображенням запорозького козака із самопалом на плечі та шаблею при боці у червоному однострої, повернутого вліво; з боків — щитотримачі: архангел Михаїл у срібних воїнських обладунках, із золотим німбом, золотим хрестом на грудях та піднесеним у правиці вгору вогняним мечем, а також золотий коронований лев у позі «спинається на скелю» із червоним язиком та озброєнням; під щитом — золоте колосся пшениці та стиглі ґрона ягід калини, оповиті синьо-золотою стрічкою.
Третє місце
Супроводжувальна записка
Великий Державний Герб України – основний символ держави, відображення в геральдичних елементах її багатовікового розвитку, складної історії і різних етапів розвитку.
В центрі складної геральдичної композиції – найдавніше на землях України символічне зображення Тризуба. Його появу на теренах степової частини України датують добою неоліту (6-5 тисячоліття до н. е.), коли зароджуються найдавніші культи та вірування землеробів, пов’язані з періодичним народженням і вмиранням та триєдиним світом – минулим, сущим і майбутнім. З розвитком суспільства почалася його диференціація, з’явилися жерці й вожді, Тризуб став символом знань і влади. Як знак династії Рюриковичів він карбувався на монетах Володимира Великого і його нащадків – володарів Русі ХІ-ХІІ ст., слугував клеймом на кераміці, плінфі, зброї. Державним символом він став у добу УНР, знаменуючи спадковість України від Русі й раніших держав на наших землях.
Одним із щитотримачів Великого Герба є галицький Лев у короні, що спинається на задні лапи. Таке зображення зафіксоване на печатках Юрія І, Андрія і Лева II – володарів Руського королівства, заснованого Данилом Романовичем у XIII ст. В часи розквіту ця держава охоплювала не лише Галичину й Волинь, але сягала Чорного моря, гирла Дунаю, намісник Данила сидів у Києві. Під час Ґрюнвальдської битви 1410 року руські полки виступали під прапорами, які мали зображення золотого лева в синьому полі. Зафіксовані в геральдичній літературі, ці символи стали підставою української символіки, відродженої під час революції 1848 року. Синьо-жовтий прапор на ратуші Львова вперше замайорів саме в цей час.
Козак з мушкетом – символ козацької держави, створеної Богданом Хмельницьким 1648 року, під час війни за незалежність. Вперше він з’являється на печатках Війська Запорізького в кінці XVI ст. Гетьманщина, як держава, а згодом як автономна частина Російської імперії, існувала до кінця XVIII ст. Її символіку використовували також в добу революції 1917-1918 рр.
У снопах пшениці по центру зашифровано код 01010101 01000001, що з двійкового (бінарного) коду перекладається як UA (суцільні лінії відповідають нулю, а лінії, що перериваються, — одиниці). UA — це міжнародне позначення України за системою alpha-2 міжнародної організації по стандартизації. Також UA — це український домен верхнього рівня. Цей код символізує сучасність України та її прихильність до цифрових технологій.
Поєднання Тризуба, галицького Лева й Козака з мушкетом знаменує єдність українських земель, тяглість української державної і геральдичної традиції, повагу до славної історії і готовність до захисту України від загарбників.
Блазонування
Великий Державний Герб України є основним символом держави, що відображає її багатовікову історію і внесок окремих територій у державотворчі процеси.
Центральне місце в гербовій композиції займає Золотий знак Княжої Держави Володимира Великого у синьому п’ятистороннього щита з тонкою золотою облямівкою.
З обох сторін щит підтримують щитотримачі:
Справа (по-геральдичному) – золотий (жовтий) лев у королівській короні – гербовий символ Галицько-Волинської держави, в XIV ст. – Руського королівства. Лев у золотій (жовтій) короні, його озброєння – кігті і язик – червоного кольору.
Зліва (по-геральдичному) – козак з мушкетом – символ Війська Запорозького та козацької Держави XVII-XVIII ст. Козак у золотому (жовтому) жупані, білій сорочці, червоних шароварах, коричневій шапці з червоним шликом, коричневих чоботях. Лівою рукою він підтримує на плечі мушкет з коричневим прикладом І срібним стволом, затвором і курком. За спиною козака срібна шабля, на поясі коричнева порохівниця.
Щитотримачі стоять на золотій (жовтій) декоративній віньєтці рослинного характеру, в якій поєднано симетрично розміщені стилізовані снопи пшениці, листя аканта й грона калини. Віньєтку переплітає синьо-жовта стрічка – символ українського прапора.
У снопах пшениці по центру зашифровано код 01010101 01000001, що з двійкового коду перекладається як UA (суцільні лінії відповідають нулю, а лінії, що перериваються, — одиниці). Цей код символізує сучасність України та прихильність до цифрових технологій.
Тлумачення кольорів герба:
- золотий (жовтий) колір – втілення знатності й багатства
- синій – вірність і чесність
- червоний – мужність, великодушність, любов.
20 листопада 2020 року Оргкомітет вирішив рекомендувати Кабінету Міністрів України звернутися до Комісії з питань правової реформи при Президентові України з пропозицією розгляду на її засіданні змін до статті 20 Конституції України в частині, що стосується встановлення великого Державного Герба України як єдиного Державного Герба України – символа, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р. «Про Державний герб України».
