Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) та Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки провели нараду з комунікаційними підрозділами обласних військових адміністрацій.
У рамках наради комунікаційникам ОВА Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки надав рекомендації, як ефективно вести комунікації під час війни, також було презентовано роботу Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».
Захід відбувся у рамках програми для державних службовців і представників органів місцевого самоврядування «Посилення стійкості до шкідливих інформаційних впливів під час війни», яка реалізується IREX за підтримки Посольства Великої Британії в межах проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність».
«Ця програма – надзвичайно важлива та цікава, оскільки ці теми для МКІП є безперечними пріоритетами у нашій роботі. Це і діяльність Національного проєкту з медіаграмотності Фільтр, і Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, і загальні оцінки того, що відбувається в Україні. Зокрема, презентація результатів дослідження «Як змінилося медіаспоживання українців під час війни». Як у Міністерстві, та і на рівні обласних адміністрацій, ми маємо не лише «гасити пожежі», але і розуміти тренди, яким чином громадяни споживають медіа і яка динаміка під час війни», – зазначив заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.
Також було презентовано дослідження «Як змінилося медіаспоживання українців під час війни?», реалізоване соціологічною компанією InfoSapiens за підтримки посольства Великої Британії в Україні. Дослідження проводилося онлайн користувачів, вибірка – 1000 інтерв’ю.
Дві третини респондентів найбільш зручним форматом називають короткі текстові повідомлення (як зразок – Telegram), трохи більше половини опитаних називають короткі відео і 42% – новини на сайтах інтернет-видань. Загалом зазначені формати покривають 90% респондентів.
Що стосується джерел інформації, які почали використовувати українці, то суттєву динаміку показали сайти або сторінки у соціальних мережах Збройних Сил України (51%), місцеві та регіональні пабліки та канали в месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp) – 37%, а також сайти або сторінки у соцмережах органів центральної/місцевої влади – 36/35%.
Значну динаміку довіри показують сайти або сторінки у соцмережах ЗСУ та офісу Президента – 25% та 24% відповідно, а також загальнонаціональні телеканали та місцеві регіональні групи/канали.
Загалом, що стосується споживання новин у соціальних мережах, то найбільше довіра українців підвищилась до Telegram – 51%. У п’ятірку також увійшли Facebook (24%) YouTube (26%) Twitter (20%) та TikTok (19%).