Протягом цього тижня в Україні з візитом перебували представниками Міжнародної ради пам‘яток та видатних місць (ICOMOS), Міжнародного центру з дослідження збереження та реставрації культурних цінностей (ICCROM) та Aliph Foundation – організації, котра надає фінансову допомогу інституціям для збереження культурної спадщини в часи катастроф та збройних конфліктів.
Одна з ключових цілей візиту міжнародної місії – координація зусиль та розробка програми заходів реагування на надзвичайні ситуації в Україні, надання першої допомоги культурній спадщині та заходи з документування і збереження української культурної спадщини у воєнний час та відновлення після війни. Про це йшлося під час брифінгу 14 липня в Медіа Центр Україна — Укрінформ.
“Сьогодні, коли росіяни бомбили центр Вінниці й загинули люди, важко говорити про збереження культурної спадщини. Та, оскільки війна йде не тільки за наші життя та територію, а й за нашу ідентичність, яку, зокрема, представляє культурна спадщина, ми повинні про це говорити. Цього тижня у нас перебували представники світових організацій, які опікуються збереженням та охороною культурно-історичних місць у світі. Вони відвідали Київщину та Чернігівщину й могли на власні очі побачити, до чого призводить російська агресія в Україні. Колеги будуть допомагати нам у питаннях збереження культурної спадщини, надаватимуть консультації з документування руйнувань, адже багато питань у цій сфері підпадають під поняття war crimes, методики збереження та реставрації об’єктів, певну фінансову, організаційну та іншу допомогу”, — зазначив Олександр Ткаченко.
За словами Міністра культури та інформаційної політики України, міжнародний досвід, з точки зору не тільки привертання уваги до ситуації з культурною спадщиною України, але й застосування експертизи міжнародних фахівців, діджиталізація цієї сфери та її убезпечення, створення спільних проєктів та обмін досвідом – є надзвичайно важливими та потрібними тут і зараз.
Українські та міжнародні експерти домовились про:
-
залучення експертів та теми тренінгів для українських фахівців;
-
розвиток фахової мережі на підтримку культурної спадщини;
-
фінансову підтримку проєктів;
-
підтримку документування пошкоджень.
“Наша основна роль і наші цінності — це захищати і зберігати. Ми хочемо бути об’єднаними навколо культурної спадщини. Бо ми вважаємо, що сильніші, якщо ми працюємо всі разом. Глобальні виклики вимагають глобальної співпраці”, — підкреслила Тереза Патрісіо, Президентка Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ICOMOS).
Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць вже 24 лютого зробила заяву про занепокоєність ситуацією в Україні та на великому засіданні у Польщі за участі представників багатьох європейських країн розробили рекомендації, як зберегти культурну спадщину в Україні.
“Поряд з іншим, ми побачили в Україні дуже сильні та хоробрі спроби захисти культурну спадщину під час війни на всіх рівнях. Від міністерства до представників місцевих спільнот. Вони всі намагаються захистити культурно-історичну спадщину, бо це захист національної ідентичності”, — розповіла Зейнеп Гюль Унал, Віцепрезидентка Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ICOMOS).
Вона також додала: “Для нас наступний крок – працювати у зоні високого ризику. Ми хочемо оновити мапу, відповідно до міжнародних стандартів, щоб ми могли захистити всі форми спадщини для нового покоління від кризових і військових ситуацій. Адже можуть бути й інші ситуації”.
“Ми допомагаємо навчати експертів, які приїжджають до країни після воєнного конфлікту та катастроф, щоб робота з відновлення культурної спадщини була включена до загального плану відновлювальних робіт”, — додала Апарна Тандон, провідна керівниця програми з надання першої допомоги культурній спадщині у час кризи Міжнародного центру з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей (ICCROM).
Також представниця ICCROM розповіла про розробку спеціального додатка, який допомагатиме оцінити витрати на відновлення об’єктів культурної спадщини після конфлікту та допоможе оцінити ризики, щоб ефективно використати ресурси на відновлення. Його вже тестували (і допомагали адаптувати) українські експерти.
“На превеликий жаль, у ті часи, коли щодня гинуть люди, в багатьох регіонах України через російську агресію, здавалося б, культурна спадщина — не на часі. Але пам‘ятаймо, що кожна людина у світі є носієм певної культури. Коли ми говоримо про культурну спадщину, ми говоримо не лише про її матеріальне втілення, а й про носіїв традицій. Тому кожна людина, яка стає невинною жертвою цієї війни – це втрата для світової культури. Адже ми втрачаємо ті знання, які вона мала, традиції, які вона зберігала. Наразі наша робота пов’язана з тим, щоб працювати для людей, які працюють з культурною спадщиною і для збереження тих матеріальних носіїв, в яких втілена пам’ять людства. Ми дуже вдячні міжнародній спільноті, яка підтримувала Україну починаючи з 2014 року у різний спосіб. Також від імені Міністерства хочу подякувати всім організаціям, професійній спільноті та громадськості в Україні. Тільки спільними зусиллями ми можемо захищати нашу культурну спадщину”, — прокоментувала Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України.
“Зараз в Україні всі організації та інституції: міжнародні й національні, урядові й неурядові об’єднуються навколо однієї мети – перемогти. Ми воюємо ще й на інформаційному та культурному фронті. Тому так важливо, що сьогодні ми говоримо про об’єднання навколо порятунку України й всього світу”, — зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, учасник ініціативи Штаб порятунку спадщини.
