МКІП: Сильна мова – сильна держава

В умовах загроз з боку країни-агресора та тимчасової окупації територій України питання зміцнення державного статусу та підвищення престижності української мови через її всебічний розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя є питанням національної безпеки.
Так, 15 липня в Укрінформі відбувся круглий стіл «Сильна мова – сильна держава», організований Міністерством культури та інформаційної політики.

Обговорення відбулось напередодні важливої дати. 16 липня минає два роки з дати набрання чинності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Обов’язковими до виконання стане низка його положень, у тому числі щодо використання державної мови у сфері культури, книговидання та книгорозповсюдження. Завтра в Україні запроваджується обов’язковий іспит на рівень володіння державною мовою для осіб, які мають намір набути громадянство України, а також для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та використовувати її під час виконання службових обов’язків.

Крім того, нещодавно прийнято історичне рішення Конституційного Суду України щодо визнання конституційним Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Це знакова подія у сфері державної мовної політики. Вона має стати своєрідною точкою неповернення і водночас точкою відліку для втілення норм закону на практиці.

Одночасно в Україні діє Стратегія популяризації української мови до 2030 року. Інструментом для її втілення стане Державна цільова програма розвитку і функціонування української мови. У травні Кабмін схвалив Концепцію цього програмного документа, і МКІП наразі працює над розробленням його проєкту.

«Коли українці отримуватимуть те, що шукають українською, то мова стане модною. Це один із факторів популяризації української. Всі можливі ресурси потрібно спрямувати на задоволення потреб молоді в інформаційних продуктах. Важливо використати й адміністративний ресурс для виховання у молоді цінностей, україномовної свідомості, української самоідентичності», – підкреслив Перший заступник Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

За словами Першого заступника Міністра, україномовні гіди за кордоном допомагають відчути громадянам України гордість за свою рідну мову. Запровадження україномовних аудіогідів у закладах культури – ініціатива першої леді Олени Зеленської.

«Брак україномовних гідів завжди відчувався нами. Ми приїжджали за кордон і використовували або мову оригіналу, хто яку знає, англійську, французьку, можливо польську, але здебільшого, коли були гіди російською мовою, ми використовували їх для зручності. Бо російською мовою очевидно володіють всі громадяни України в тій чи іншій, але зрозумілій для себе мірі. Запровадження україномовних аудіогідів у закладах культури – ініціатива першої леді Олени Зеленської. І тепер, коли громадянин, приймаючи рішення не про використання російської мови, будучи за кордоном, а про використання української, відчуватиме очевидно внутрішню гордість за те, що його рідна мова, українська мова, є поряд з іншими і в пропозиціях найбільших світових музеях. І він прийме рішення не на користь російської, а на користь української», – додав Ростислав Карандєєв.

Загалом круглий стіл став майданчиком для наповнення змістом Державної цільової програми розвитку і функціонування державної мови. Представники експертної групи з державної мови МКІП узагальнять пропозиції учасників круглого столу та включать їх до проєкту Державної цільової програми.

Вас може зацікавити

Україна пам’ятає: у Національній філармонії України вшанували жертв голодоморів

Україна пам’ятає: у Національній філармонії України вшанували жертв голодоморів

23 листопада Україна вшановує памʼять жертв Голодомору

23 листопада Україна вшановує памʼять жертв Голодомору