Сьогодні, 13 березня, в Укрінформі відбулось експертне обговорення: «Аналіз та синхронізація українського законодавства у сфері охорони культурної спадщини».
Так, учасникам представили спільний проєкт аналізу та синхронізації українського законодавства у сфері охорони культурної спадщини, ініційований ЮНЕСКО на прохання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики й Міністерства культури та інформаційної політики України.
«Законодавство у сфері охорони культурної спадщини не є досконалим. Воно створювалось у різні роки та має прогалини. Через них у нас є серйозні проблеми зі збереженням спадщини», – зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв та додав: «Ми ставимо перед собою завдання проаналізувати всі проблемні місця, які існують в нашому законодавстві в цій галузі, визначити пріоритети, які, найбільш гострі, проблеми треба вирішувати негайно, першою чергою. І, власне, за допомогою ЮНЕСКО ми хочемо провести цю роботу. Як ви знаєте, у нашого Комітету вже є досвід роботи з експертним середовищем та громадськими організаціями. Хотілося б створити Кодекс законів про культурну спадщину».
Він також подякував Голові бюро ЮНЕСКО в Україні К’ярі Децці Бардескі та всім працівникам організації й партнерам за участь у процесі оновлення законодавства.
«Дякую всім, хто підтримує проєкти, спрямовані на вдосконалення українського законодавства. Це важливий для нас вектор подальшого розвитку системи культури загалом. Кожна людина, яка має досвід та бажання буде радо прийнята і міністерством, й іншими нашими організаціями у якості експерта для генерування пропозицій та їх реалізації у такому важливому напрямку охорони та збереження культурної спадщини», – сказав т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Він наголосив, що МКІП підтримує позицію комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики за сприяння ЮНЕСКО щодо концептуального підходу до оновлення законодавчої бази у сфері культурної спадщини. Наслідком цього має бути перезавантаження всього напрямку, а також створення нових можливостей захисту спадщини. Крім того, Міністерство наполягає на залученні до всіх процесів максимально широкого кола зацікавлених сторін та експертного середовища.
Нині для України важливо переглянути підходи до формування державної політики щодо збереження та захисту, а через війну й щодо відновлення культурної спадщини. Адже це один із головних чинників формування української національної ідентичності та невіддільна складова всесвітнього культурного надбання людства.
«Варто акцентувати, що захист культурної спадщини й загалом ця сфера потребує, по-хорошому, так би мовити, лобізму не тільки в законодавчій гілці влади, а й сильної позиції у виконавчій владі. Все ж має бути система стримувань і противаг», – підкреслила заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
«ЮНЕСКО підтверджує свою відданість підтримці України на її шляху до гармонізації законодавства у сфері культури. Сьогодні ми починаємо практичний підхід до цього», – сказала Голова бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.
Вона також озвучила етапи, які пропонує ЮНЕСКО для реалізації цього проєкту.
Нагадаємо, в Україні діє низка законів, спрямованих на регулювання сфери культури, охорони та збереження культурної спадщини. Серед них – закони України «Про культуру», «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», «Про музеї та музейну справу», «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей».
Однак наразі бракує систематизації, існує неузгодженість термінології, застарілість норм або прогалини, які необхідно усунути для забезпечення ефективного захисту культурної спадщини України. Це особливо важливо в контексті проведення національного законодавства у відповідність до сучасних міжнародних стандартів, зокрема договорів та конвенцій, ратифікованих Україною (ЮНЕСКО та Рада Європи), а також норм Європейського Союзу. Також необхідно врахувати цифрову трансформацію та впровадження електронної реєстрації об’єктів культурної спадщини.
Організатори події: ЮНЕСКО, Комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України та Міністерство культури та інформаційної політики України.
