З 24 лютого ворог обстрілює мирні міста України та знищує культурну спадщину цілого народу. У різних регіонах нашої держави агресія Росії супроводжується пересуванням важкої військової техніки, ракетними та авіаударами, артилерійськими обстрілами. Пошкоджено або повністю зруйновано численні пам’ятки архітектури, у тому числі такі, де розміщуються музеї, бібліотеки, університетські факультети та інші культурні та освітні установи, руйнувань зазнають пам’ятки сакральної архітектури. Станом на сьогодні ще неможливо повною мірою оцінити руйнування та пошкодження об’єктів культурної спадщини безпосередньо у зонах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях.
Міністерство культури та інформаційної політики України підтримує постійний контакт з культурними інституціями (підпорядкованими безпосередньо міністерству і не тільки), наскільки це можливо в сьогоднішніх умовах. Адже від роботи на місцях залежить реалізація будь-яких планів. Питання збереження музейних цінностей та плани дій на випадок надзвичайного стану були опрацьовані до початку російського вторгнення, проте реальна карта бойових дій внесла, на жаль, свої корективи.
“Наразі органи державної влади, громади та фахівці докладають усіх зусиль, щоб захистити людей та культурну спадщину України. Наприклад, Одеса та Львів працюють над облаштуванням фізичного захисту для об’єктів культурної спадщини в міському просторі. По всій країні музейні фахівці роблять усе можливе для убезпечення колекцій. Поряд з цим, ми просимо журналістів та активістів утримуватись від поширення інформації про наявні способи захисту, вжиті музеями або місцевими мешканцями, місце перебування або переміщення музейних цінностей під час війни. Публікація або передача таких даних неперевіреним особам та організаціям наражає на небезпеку як людей, так і музейні предмети”, – зазначила Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України, під час брифінгу, який відбувся 17 березня.
Україна має потужну підтримку музейних колег та пам’яткоохоронців з усього світу. Зокрема, пропозиції допомоги надали всі провідні об’єднання, у тому числі міждержавні, та фахові мережі – ЮНЕСКО, Міжнародний комітет Блакитного щита, Міжнародна рада музеїв (ІКОМ), Міжнародна ради пам’яток та видатних місць (ІКОМОС), Міжнародна рада архівів, Міжнародна рада бібліотек, благодійні фонди, окремі інституції – музеї і не тільки. Ця підтримка виражається в різних формах – від заяв і музейних флешмобів до фінансової або організаційної допомоги, пропозиції стажувань або стипендій для фахівців тощо. “Тривають перемовини та консультації щодо посилення механізмів захисту культурної спадщини, фінансової та інших видів допомоги, як нагальної, так і середньотерміновій перспективі”, – підкреслила Катерина Чуєва.
Важлива роль належить українським громадським ініціативам, котрі опікуються захистом культурної спадщини у воєнний час та підтримкою фахівців, котрі опинилися в скрутному становищі через бойові дії або окупацію. Серед них – Штаб порятунку спадщини, члени якого входять до профільної робочої групи при МКІП, Музейний кризовий центр, Ukrainian Emergency Art Fund.
Вона також нагадала, що МКІП оголосило збір інформації щодо пошкоджень та руйнувань об’єктів культурної спадщини, вчинених російськими військами на території України. Просимо свідків руйнування культурної спадщини з усіх регіонів України надсилати фото або відео докази через ресурс: https://culturecrimes.mkip.gov.ua/. Доступні для відкритого використання дані публікуватимуться на порталі. Також ці матеріали можуть бути використані як докази для кримінальних проваджень проти причетних до злочинів відповідно до українського та міжнародного законодавства.
Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=X73LVMEeUzE
.png)
