МКІП запровадить премії для авторів, які використовують тематику безбар’єрності, —  Ростислав Карандєєв

Сьогодні, 25 квітня, на ВДНГ відбувся круглий стіл «Дитяче читання без бар’єрів» за участі Першої леді України Олени Зеленської. До заходу долучився т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв. 

«Якщо зараз у гуглі зробити запит англійською «дитячі книжки про людей з інвалідністю», ви у відповідь побачите сотні книжок. Україні також зараз дуже потрібні такі книжки й книжкові герої. Різні, як усі ми. Герої з різними викликами, із досвідом травм чи війни. Персонажі з аутизмом, розладом дефіциту уваги з гіперактивністю, на кріслах колісних. З ПТСР чи з пораненнями, з проблемами із зором чи слухом. Створити зараз такі дитячі книжки в Україні — це сформувати безбар’єрні покоління», — зауважила Олена Зеленська.

Ростислав Карандєєв зазначив, що питання безбар’єрності необхідно розглядати з різних аспектів. 

«Зараз ми продовжуємо роботу щодо приведення наших закладів культури у відповідність до умов безбар’єрності. Зокрема, завдяки методичним рекомендаціям МКІП,  бібліотеки вже можуть організувати свою роботу, згідно зі стандартами інклюзивності. Водночас необхідно створювати відкрите середовище, підтримувати людей з інвалідністю з боку суспільства. Тож з цього року ми запровадимо кілька премій для авторів, які в своїх творах використовуватимуть тематику безбар’єрності. Адже діти з інвалідністю також мають бути героями творів», — сказав т. в. о. Міністра. 

Він також нагадав, що Німеччина передала Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара пристрої для друку шрифтом Брайля, тож центр друкування таких книжок відновить свою роботу. 

Регіональна директорка ЮНІСЕФ в Європі та Центральній Азії Реджіна де Домінічіс зауважила, що елемент читання, який може підтримувати зв’язок між батьками та дітьми з інвалідністю з раннього віку, допомагає поліпшити стан дитини. І доступні книжки є фундаментальними в цьому процесі.

Радниця-Уповновноважена Президента України з прав дитини і дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук зі свого боку додала, що інклюзивних книжок в Україні має стати більше. Щоб в книгарнях був асортимент з літератури шрифтом Брайля, QR-кодами з посиланнями на аудіоверсію книги чи перекладом жестовою мовою. 

Голова наглядової ради Українського культурного фонду Наталія Кривда зауважила, в межах діяльності установи діє програма «Культура без бар’єрів», що містить три лоти — «Підтримка  митців з інвалідністю», «Мистецтво без бар’єрів» та «Безбар’єрне суспільство». Вона поінформувала, що протягом 2019 – 2024 років на участь у цій програмі подали 905 заявок на загальну суму 561 млн грн, водночас  реалізували 137 проєктів на суму 68 млн грн. 

Безбар’єрність — одна з основних засад функціонування публічних бібліотек. Тому вони є важливими суб’єктами і водночас об’єктами реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору. 

Ознайомитися з Методичними рекомендаціями з питань створення безбар’єрного простору в публічній бібліотеці можна за посиланням.

Вас може зацікавити

Українську традицію і мистецтво оздоблення яєць визнано культурним надбанням людства

Українську традицію і мистецтво оздоблення яєць визнано культурним надбанням людства

Спорт — один із найпотужніших елементів культурного коду нації

Спорт — один із найпотужніших елементів культурного коду нації