Мовна політика: підсумки 2024 року

2024 рік став п’ятим роком впровадження Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що визначає правила використання української мови як державної у всіх сферах суспільного життя українців (не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів).

За результатами соціологічних досліджень, що проводилися соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року, попит на вивчення та використання української мови стабільно зростає. Все більше громадян прагнуть не лише володіти державною мовою, а й активно застосовувати її у повсякденному житті.

Така тенденція свідчить про свідомий вибір українців, які сприймають мову не лише як засіб комунікації, а й як важливу складову національної ідентичності та культурної єдності.

Значущість цих змін підтверджується конкретними даними, що демонструє рівень володіння українською мовою та мовні уподобання українців.

Володіння мовою:

  • вільно володіють українською — 69,5%,
  • лише на побутовому рівні — 27%,
  • погано розуміють — 2%,
  • не розуміють зовсім — 0,5%.

Рідна мова:

  • українську назвали рідною 78%,
  • російську — 6%,
  • обидві мови — 13%.

Мова вдома:

  • лише українською спілкуються 70,5%,
  • російською — 11%,
  • обома — 18%.

Мова поза домом:

  • лише українською — 72%,
  • російською — 8%,
  • обома — 20%.

Престиж мови:

  • українська — 75,5%,
  • російська — 6%,
  • байдуже — 16%.

Патріотизм:

  • пишаються державною мовою — 65%.

Водночас у 2024 році набули чинності положення статті 25 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» для друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження. Відтепер друковані медіа зобов’язані забезпечувати значну частину контенту українською мовою. Ця норма спрямована на зміцнення доступності українськомовної інформації, що є ключовим фактором у формуванні національної ідентичності, підвищенні рівня поінформованості громадян та створенні рівних умов для отримання інформації. Реалізація цих положень сприятиме популяризації української мови у медіапросторі та забезпечить її використання у різних аспектах суспільного життя.

Задля зміцнення позицій української мови та забезпечення її всебічного розвитку, Міністерством культури та стратегічних комунікацій України було розроблено Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року (далі – Програма). Її затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 243-р.

Програма спрямована на забезпечення конституційних гарантій щодо функціонування державної мови, створення умов для її всебічного розвитку, підвищення престижу та використання української мови у всіх сферах суспільного життя. Програма також передбачає захист національного мовно-культурного простору та зміцнення єдності держави через розвиток української мови.

Основні завдання Програми:

  • зміцнення державного статусу української мови, її захисту, розвитку та популяризації;
  • розширення україномовного інформаційного простору, у тому числі за кордоном;
  • забезпечення дотримання посадовцями органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог закону;
  • покращення якості викладання державної мови в закладах освіти;
  • запровадження і проведення іспитів на рівень володіння державною мовою;
  • розвиток національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів;
  • збільшення кількості та покращення якості українськомовного аудіовізуального культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі.

Також Програмою передбачається доступ до безкоштовних онлайн-курсів з вивчення української мови, розмовних клубів у бібліотеках, курсів підвищення кваліфікації для редакторів і педагогів, а також онлайн-курсів для посадовців. Програма включає інформаційні кампанії, промоцію української мови та створення конкурентоспроможного національного культурного продукту для навчання й задоволення соціокультурних потреб громадян.

З метою створення умов для належної реалізації Програми, МКСК було розроблено та наказом від 2 серпня 2024 року № 536 затверджено Методичні рекомендації щодо запровадження та функціонування розмовних клубів з української мови на базі бібліотечних закладів.

Разом із тим, Національна комісія зі стандартів державної мови спільно з Міністерством освіти і науки України та за участі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України працює над змінами до законів «Про освіту» та «Про функціонування української мови», щоб запровадити сертифікаційні іспити з української як іноземної, що сприятиме оптимізації організації іспитів, популяризації української мови та культури за кордоном і зміцненню позицій України у світі.

Окрім того, до Дня української писемності та мови було організовано серію заходів у рамках Культурно-просвітницької платформи «Українська — мова вільних»: виставки, кінопокази, лекції, інтерактивні квести, панельні дискусії та спеціальний проєкт «Тиждень української мови у Вікіпедії».

Ці ініціативи залучили широке коло учасників: від представників органів державної влади до молодіжних активістів і студентів, й основна мета яких – популяризація української мови, зміцнення її ролі в суспільстві, обговорення впливу війни на мовне середовище та створення ініціатив для підтримки мови в Україні та світі.

У березні 2025 року МКСК підготовлено звіт про виконання Програми, в якому подано інформацію про виконані заходи у 2024 році, зокрема з боку таких установ, як Міністерство освіти і науки, Міністерство у справах ветеранів, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Український інститут національної пам’яті, Національна комісія зі стандартів державної мови, Уповноважений із захисту державної мови, Національна академія наук, а також Київська міська та обласні адміністрації.

Вас може зацікавити

Пішов у вічність Валерій Шевчук

Анастасія Бондар взяла участь в Європейській конференції з демократії та прав людини