5 березня в Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький та Міністр культури і національної спадщини Республіки Польща Ганна Врублевська взяли участь у меморіальних заходах з вшанування 85-х роковин рішення тоталітарного радянського режиму про розстріл польських офіцерів та військовополонених, які потрапили в полон після початку Другої світової війни.
5 березня 1940 року рішення про страту польських військових та цивільних, які потрапили в полон на початку Другої світової війни, ухвалила радянська влада та до розпаду СРСР приховувала цей злочин.
Делегації двох країн вшанували пам’ять жертв та поклали вінки до Центрального монументу, Пам’ятного знаку польських поховань та Братської могили Меморіалу пам’яті жертв політичних репресій.
У промовах під час церемонії міністри наголосили на важливості відновлення історичної правди.
«Жорстокість світу сьогодні є наслідком того, що причетні до цих злочинів уникнули відповідальності. Під прикриттям статусу «народу переможця» радянський союз до кінця свого існування був повноправним учасником міжнародних відносин. Україна ніколи не змириться з безкарністю комунізму, нацизму та будь-якого іншого гібриду тоталітарного режиму», — сказав Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.
Міністр нагадав, що в Україні на рівні закону засуджений комуністичний тоталітарний режим як такий, що здійснював політику державного терору. Сьогодні спільним завданням двох сторін залишається відновлення історичної справедливості та недопущення панування тоталітарних режимів у майбутньому.
Міністр культури і національної спадщини Республіки Польща Ганна Врублевська нагадала про масштаби злочину, коли 5 березня 1940 року Політбюро ЦК ВКП (б) за наказом Сталіна прийняло рішення про розстріл польських військовополонених, які перебували в таборах у Козельську, Старобільську та Осташкові, а також польських в’язнів, яких НКВС утримував у тюрмах на території довоєнних східних воєводств Речі Посполитої. Наслідком цього рішення став Катинський злочин, початок якого стався в квітні того ж року. Вона наголосила, що Польща зобов’язана не тільки плекати пам’ять про своїх героїв і жертв, а й дбати про їх могили, як символи історії та ідентичності.
«Сьогодні, коли за нашим східним кордоном триває жорстока війна, ми бачимо як історія йде по колу. Невинні люди гинуть, захищаючи свою землю від агресора. Це пересторога для світу й нагадування про те, що свобода ніколи не дається раз і назавжди. Нехай наша присутність тут буде даниною пам’яті вбитим і свідченням того, що пам’ять про цей злочин ніколи не буде втрачена. А пам’ять про минуле — це не лише данина тим, хто відійшов у вічність, але й пересторога для майбутніх поколінь», — зазначила Ганна Врублевська.
Після виступів відбувся екуменічний молебень за упокій загиблих.
Меморіал у Биківні є одним із найбільших місць поховання жертв політичних репресій в Україні.
У рамках візиту польської делегації Міністри культури України та Польщі також поклали вінки до Стіни пам’яті полеглих за Україну на Михайлівській площі в Києві.
Фото Укрінформ
