МКІП додало новий елемент до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Це, зокрема, техніка вишивки «городоцький шов» або «городоцький стіб».
Елемент поширений у м. Городок, селах Угри, Братковичі, Черляни Львівської області. Подібні техніки можуть практикуватися і в інших частинах України, а також за кордоном, наприклад, у Польщі.
Техніка вишивки, яка отримала назву «городоцький шов», вперше зафіксована у 1887 році на етнографічній виставці в Тернополі, де було представлене чоловіче та жіноче вбрання з села Керниця Городоцького повіту.
Техніка відрізняється густотою стібків та унікальними візерунками. Дослідники вивчили старі вишивки та записали спогади майстринь, щоб відновити втрачене мистецтво. Відродження техніки вишивки «городоцьким швом» розпочалося співробітниками Городоцькому історико-краєзнавчому музею. Поштовхом до цього став подарунок мешканки села Годвишня Марія Білоус, яка передала в 2010 році сорочку, оздоблену характерним орнаментом, датовану 1910 роком.
Сьогодні «городоцький шов» – це не лише техніка вишивки, а й символ історії та ідентичності спільноти. Крім того, створення вишиванки є родинною цінністю. Де б не були вихідці громади, а вишиванки, оздоблені «городоцькими взорами», розповідають про їх ідентичність та їх духовне коріння.
