7 березня в пресцентрі Укрінформу відбулося експертне обговорення з теми «Гендерний вимір у матеріалах про війну і відновлення України: роль медіа», покликаний привернути увагу до важливості гендерної рівності в українських медіа під час війни. У заході взяв участь заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.
«Гендерна рівність є одним із принципів Європейського Союзу, тому дуже важливо, що зусилля урядових і неурядових організацій в Україні спрямовані на утвердження цього принципу. Наше Міністерство радо долучається до реалізації Концепції комунікації у сфері гендерної рівності, разом із громадянським суспільством. У цьому процесі важлива також роль медіа, оскільки вони можуть як формувати позитивні наративи, так і посилити наявні стереотипи», — сказав він.
Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко підкреслила, що низка урядових документів, як-от Державна стратегія забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року, Стратегія зменшення гендерного розриву в оплаті праці — вже дають результати.
«Державна політика з гендерної рівності має бути наскрізною, тобто реалізуватися не в одному міністерстві, а охоплювати всі галузі: освіту, охорону здоров’я, фінанси, економіку тощо», — додала омбудсмен.
Під час заходу голова громадської організації «Communication Analysis Team» Артем Захарченко презентував результати Моніторингу стану висвітлення у медіа питань щодо гендерної рівності та поширення матеріалів стереотипного або дискримінаційного характеру на прикладі онлайн-медіа та національного телемарафону «Єдині новини».
Моніторинг здійснено Громадською організацією «CAT-UA» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) через проєкт Transformation Communications Activity (TCA). Цей звіт мав на меті з’ясувати закономірності уваги медіа до питань гендерної рівності та знайти шляхи розв’язання проблеми розповсюдження стереотипних або дискримінаційних матеріалів в умовах війни в Україні.
Дослідження охопило дані від 1 січня до 31 липня 2023 року, зібрані моніторинговою системою «Медіатека». З близько 500 000 повідомлень в онлайн-ресурсах випадковим чином було обрано 2 000 публікацій, а зі 100 000 в марафоні «Єдині новини» — 1 000 новинних сюжетів. Похибка вибірки не перевищує 2,5 % для загального масиву та 1% — для масиву з телемарафону.
Експерти дійшли висновку, що в онлайн-ресурсах досі можна зустріти вияви лукізму, еротизаці та дискримінації жінок, але вони притаманні для тих медіа, які вже були помічені у порушенні журналістських стандартів.
У матеріалах жінки фігурують як спонтанні героїні історій (41,67%) або свідки подій (63,64%), особливо у репортажах з прифронтової зони. Чоловіки є спікерами з різних тем, тоді як жінки зовсім не коментували тему «Наука та технології», а в темі «Спорт» і «Війна» лише 9% експертів та 7% відповідно були жінками. Водночас чоловіки домінують у категорії спікерів-високопосадовців (90%) через те, що саме вони в Україні обіймають керівні посади.
Дискримінації в публікаціях піддаються винятково жінки (87,8% матеріалів), у той час, як жоден матеріал у вибірці про чоловіків не містив стереотипних суджень. Ключові типи дискримінації в повідомленнях — лукізм і об’єктивація, які часто фігурують одночасно: 48,04% та 45,1% від загальної кількості зафіксованих випадків дискримінації відповідно.
Разом із тим, у телемарафоні «Єдині новини» сфокусованість на гендерній рівності приблизно така ж, що й в онлайн-медіа. Експерти не визначили в жодному матеріалі вибірки ознак дискримінації.
Голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко зауважила, що для реалізації гендерної рівності важлива співпраця громадських організацій, медіа та державних органів. Вона представила Коаліцію «Гендерна рівність в українських медіа», куди увійшли 13 організацій за підтримки Урядової уповноваженої та МКІП.
Мета коаліції — сприяти діалогу та координації для просування гендерної рівності та інклюзивності в українських медіа, зокрема під час відновлення та відбудови України.
З результатами мніторингу можна ознайомитися нижче.
