Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко у бліц-інтерв’ю виданню CreativityUA розповів про результати роботи за два місяці на посаді міністра, а також про виклики та плани МКІП України.
– Два місяці на посаді міністра культури та інформаційної політики України. Чи можете цей період назвати випробувальним для Вас у новій ролі? У чому саме вбачаєте випробування і виклики перед міністерством?
– Я б назвав це випробування нервів і здатності реагувати на виклики по 12 годин на добу.
Виклики сьогоднішнього дня в тому, що спрогнозувати подальший розвиток подій з коронавірусом ніхто не береться. Ситуація виняткова, бо з подібним не стикалися. А від цього, в першу чергу, страждає культурна сфера, бо вона залежить від безпосереднього контакту людини з людиною.
Майже три місяці заклади сфери культури були зачинені. Сьогодні вони — напівзачинені. Все це драматично позначилось на їхній дохідній частині, яка впала щонайменше на 50%. Тих компенсацій від держави, що виділяються сьогодні на відшкодування збитків, очевидно, що сильно не вистачатиме. Тому потрібні неординарні кроки, такі як «Велика реставрація» чи Центри культурних послуг, що дозволять сфері ожити, знайти додаткові джерела інвестування, в тому числі і через державне-приватне партнерство.
Також це сприятиме розвитку галузей, які довгий час були поза увагою міністерства, хоча, безперечно, належать до сфери креативних індустрій. Наприклад, декоративно-прикладне мистецтво. У цієї галузі великий потенціал, як експортний, так і для внутрішнього ринку. Я дуже вірю, що нам вдасться зробити ряд позитивних зрушень у цьому питанні.
Але найбільш нагальним викликом сьогодні є збереження культурної сфери і креативних індустрій під час пандемії та після неї. Тільки протримавшись вони зможуть повернутись до нормального існування.
– Що вже встигли зробити за цей час?
– За цей час ми з командою:
-
Реалізували закон 3377, за яким уряд виділив 1 млрд грн для часткових компенсацій за завдані втрати через коронавірус. Вони видаватимуться шляхом грантів через УКФ та Інститут Книги.
-
Розпочинаємо велику програму «Велике будівництво», яка розрахована на 3-4 роки. Це буде реконструкція пам’яток, музеїв, театрів, замків. Мета — наповнити їх новим змістом, зробити цікавими для відвідування, перетворити на туристичні магніти.
-
Стартуємо програму нової реконструкції у регіонах, спільний проєкт з громадами — це центри Культурних Послуг у вигляді пілотних проєктів. Перетворення застарілих бібліотек, місцевих клубів тощо на сучасні цікаві місця для населення. Вони мають стати центрами тяжіння для місцевих громад.
-
Розробляємо проєкт з медіаграмотності. Достатньо велика та амбітна історія, яка пов’язана, як з боротьбою з фейками, так і розвитком критичного мислення для всіх верств населення.
-
За підтримки Президента лобіюємо закон 3851, зокрема прийняття 7%-(зниженої) ставки ПДВ для сфери культури і креативних індустрій.
-
Були в постійному діалозі з представниками концертної галузі. Відстояли їхнє право працювати із дотриманням санітарно-епідеміологічних норм. Повернули фан-зони!
-
Вирішили ситуацію з фінансуванням Центру Довженка.
-
Провели консультації практично з усіма development-partners — нашими західними партнерами — стосовно програм співробітництва та можливостей спільних проєктів в Україні за їхньої допомоги.
-
Проаналізували приклади західних країн, постійно обмінювалися досвідом. На жаль, ми не можемо, як Німеччина, виділяти мільярди євро на допомогу, але імплементувати механізми — так.
-
Повертаємо хронікальну кіностудію «Укркінохроніка» державі.
-
Запустили проєкт з промоції внутрішнього туризму — #МандруйУкраїною
Наприклад, гранти — це класична європейська система. Єдине, що у нас не існувало такої спроможності, а зараз ми з нуля запустили механізм. І він скоро запрацює. Також згадаю прийняття закону про полегшення ставки рібейтів. Спільне кіновиробництво з іноземцями дозволить рухатися нашій індустрії вперед.
Зверну увагу, що європейцям цікаві також і наші підходи. Чому? Бо насправді «плану Б» ніхто не знає, тож будь-який досвід корисний.
-
Завершуємо інституціоналізацію агентств. Це важливий момент. Міністерство — це інституція, яка має створювати умови. Саме тому зараз багато роботи йде ще й щодо організації цього процесу у вигляді інституціоналізації агентств. Їхнє завдання — продукувати продукт. Також активно працюємо над розробкою конкретних рішень щодо цікавих сучасних проєктів, яким ми можемо надати підтримку. Вони на стадії затвердження, незабаром про них почуєте.
– Розкажіть детальніше про програму «Велике будівництво» — що увійде у перелік реконструйованих об’єктів?
– Список об’єктів великого будівництва має бути затверджений окремо після консультацій зі спеціалістами та місцевими громадами. Очевидно, що буде окрема програма для музеїв та окрема для театрів. Є лише попередній короткий перелік об’єктів, які знаходяться в аварійному стані, а тому потребують втручання вже цього року. А надалі ми, в першу чергу, будемо опікуватися проєктами, що входять до переліку об’єктів ЮНЕСКО, які знаходяться в аварійному стані, які мають туристичний потенціал. Процес затвердження — цей рік. Однак тривалість самого проєкту — щонайменше три роки.
– За рахунок чого фінансуватимете цю програму?
– Кошти з державного бюджету. Але, якщо це об’єкти місцевого значення, то у тому числі і з місцевих бюджетів. Також ми розраховуємо на ще два джерела: підтримка наших західних партнерів і розвиток завдяки державно-приватному партнерству.
– У якому стані була культура до кризи? І які плани по її відновленню?
– Я вже казав, що хочу, щоб Міністерство культури та інформполітики стало не менш впливовим, ніж зараз є впливовим МВС. Як з точки зору зацікавленості політиків, так і суспільства. Це свідома фраза. Повторюю її для того, щоб привернути увагу, що культура в Україні фінансується найменше. Особливо у порівнянні до відсотків ВВП чи до бюджету з європейських країн.
Той факт, що музейники або представники театрального мистецтва отримують у нас мізерні зарплати, — дуже прикре явище, яке не дозволяє робити цю професію престижною. Все це говорить про те, що держава не розуміє цінності ні діячів культури, ні креативної економіки. Зараз усі вони віддані, значною мірою, самі собі. Хочу це змінити.
Є ще один виклик. Якщо ми говоримо про бізнес, то в більшості бізнеси креативної економіки знаходяться в сірій зоні, тобто всіляко уникають оподаткування. Зараз ми не маємо реальної картини фінансів, але, це знову ж таки, питання, яким ніхто системно не займався. Точно розумію, що воно потребує нагального вирішення. Особливо у нинішній ситуації.
Також невідкладним є змістове наповнення роботи самих театрів, музеїв. Їхнє осучаснення, інтеграція нових підходів у галузі мистецької освіти. Хотілося, щоб люди, які випускаються з наших вишів чи мистецьких шкіл, не просто працювали за фахом, а мали де працювати.
– Які КРІ ставите для міністерства?
– Серед КРІ найголовнішим є задоволеність населення якістю культурних послуг. Потрібно піднімати рівень культурної залученості. Ми повинні збільшити кількість людей, які приходять у музеї, які читають книги, які цікавляться сучасним мистецтвом. Якщо нам вдасться підняти рівень читання, відвідуваності музеїв і театрів — це найголовніша ознака того, що щось вдається.
Окреме питання — якість таких культурних послуг. Над цим потрібно і будемо працювати.
– Які плани по підтримці культури в регіонах?
– Запуск Центрів Культурних Послуг — стане першим кроком. Далі — кооперація з комунальними культурними інституціями та розробка спільних проєктів за їхньої участі. Це можливості для наших творчих колективів подорожувати по всій країні і не тільки. Бо експертний потенціал наших митців дуже великий.
А ще плануємо відновити проєкт «Український Схід».
І на завершення: Ваш стратегічний фокус як міністра культури та інформаційної політики? Якими будуть топ-5 напрямків?
Якщо топ-5, то сегментую наступним чином:
-
Культурна спадщина і боротьба з хаотичною забудовою
-
Туризм: розвиток внутрішнього та популяризація України на туристичній мапі світу
-
Культурна залученість: підняття рівня значущості культури в країні
-
Діалог: розвиток мистецької освіти, національний діалог і медіаграмотність
-
Створення і підтримка сучасних проєктів. Зокрема, зйомка українських фільмів та серіалів з українськими наративами
Однак паралельно працюватимемо над економічною допомогою, підтримкою законодавчих ініціатив та міжнародний діалог.
