Олександр Ткаченко: “Механізми для повернення викраденої культурної спадщини існують”

Повномасштабне вторгнення в Україну внесло корективи в роботу державних структур. Міністерство культури та інформаційної політики не стало винятком. З 24 лютого МКІП “тримає культурний та інформаційний” фронт за кордоном, фіксує знищення росіянами пам’яток української культури з одного боку та робить все можливе задля збереження цих пам’яток – з іншого. 

Про те, як змінилася робота Міністерства з початку війни, про протидію дезінформацію і промоцію української культури у світі – в інтерв’ю онлайн-медіа “Свідомі” розповів Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Про зміни в роботі МКІП після 24 лютого

  • Після 24 лютого у нас з’явилися нові виклики. Якщо до війни ми мали 11 сфер, на яких фокусували увагу, то зараз їх три. Це передусім охорона культурної спадщини, протидія дезінформації й донесення інформації про війну в Україні та допомога незалежному сектору у сфері мистецтв, тобто людям, які продовжують працювати в Україні і не мають державної допомоги. Це не означає, що всі інші сфери поза нашою увагою, проте ці три потребують щоденної та щогодинної реакції.

Про програму збереження культурної спадщини

  • Ця програма поділяється на кілька напрямків: збереження рухомої спадщини (тобто убезпечення експонатів на території України), збереження нерухомої спадщини, фіксація злочинів росіян щодо об’єктів чи закладів культури та фандрейзинг – нам потрібно підтримувати інституції та шукати додаткові кошти, які в бюджеті наразі відсутні. 

Про протидію дезінформації

  • У сфері медіа – це робота центру стратегічних комунікацій та протидія дезінформації, який спільно із західними колегами щоденно фіксує та повідомляє про фейки й маніпуляції. Це робота медійної сфери, пошук можливостей для допомоги. 

 Про промоцію української культури  у світі

  • Окрім роботи над санкційним списком проти російських діячів культури, МКІП також працює над промоцією наших митців, які можуть організовувати виставки чи концерти за кордоном. Стимулюємо колаборації з провідними закладами культури. Наприклад, зараз триває тур Ukrainian Freedom Orchestra спільно з Метрополітен-опера та Польською національною оперою. Для нас це привід підіймати українську культуру на ще вищий рівень і давати світові більше дізнатися про нашу спадщину.  

Про свідоме знищення росіянами української культури

  • Разом із міжнародними організаціями ми фіксуємо характери пошкоджень, бо це воєнні злочини. У деяких випадках ми точно знаємо, що в об’єкти поцілили спеціально. Наприклад, як це було з музеями у Сковородинівці чи Іванкові. Ці об’єкти розташовані у селах, де немає жодної інфраструктури.  

Про повернення викраденої росіянами культурної спадщини

  • Щодо повернення, то є механізм, напрацьований завдяки суду в Гаазі щодо кримської спадщини. Тобто інструменти, яким чином можна відсудити ці експонати існують, але для початку треба все зафіксувати. Для цього ми домовилися за західними партнерами цифрувати об’єкти рухомої та нерухомої спадщини, оскільки треба все мати не лише на папері, а й в цифрі для подальших судових чи будь-яких інших дій.   

Вас може зацікавити

У Чигирині відкрили виставку «Кременчуцьке «море»: незатоплена пам’ять», присвячену переселенню придніпровських сіл

У Чигирині відкрили виставку «Кременчуцьке «море»: незатоплена пам’ять», присвячену переселенню придніпровських сіл

Ювілейне бієнале «Море акварелі» об’єднало близько 200 робіт митців з усього світу

Ювілейне бієнале «Море акварелі» об’єднало близько 200 робіт митців з усього світу