23 червня в межах XI Міжнародного Фестивалю «Книжковий Арсенал» відбулась дискусія «Критичність моменту: державна політика у сфері книговидання».
В ході дискусії Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики, зазначив: «На мою думку, нам зараз варто говорити не лише про державну політику у сфері книговидання, а і державну політику з розвитку читання та бібліотечної справи. Бо одним із завдань держави, першою чергою, має бути формування читаючої, освіченої, інтелектуальної, критично мислячої нації. Все це можна реалізувати, коли будуть розвиватися усі сфери, що дозволяють книзі стати ближчою до свого читача. Зокрема, це книгорозповсюдження та бібліотечна справа».
За словами Міністра, саме такий підхід закладений при створенні Стратегії розвитку читання на 2023-2032 роки «Читання як життєва стратегія». Її мета – створення умов для розвитку читання як усвідомлено обраного виду дозвілля, освітньої практики та практики саморозвитку, забезпечення доступу громадян України до книжкової продукції незалежно від місця проживання чи рівня матеріального достатку, розвитку книговидання, як ринкового сектору креативних індустрій.
Наразі для підтримки сфери книговидавництва:
- з бюджету виділено 60 млн грн для «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримки книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі»;
- за програмою єПідтримка на сферу культури українці вже витратили понад 2,5 млрд гривень. Традиційним лідером за витратами коштів є придбання книжок. На літературу українці витратили 1,2 млрд грн;
- МКІП спільно з профільними громадськими організаціями та іноземними партнерами працює над важливими цифровими проєктами, зокрема проєктом зі створення Національної електронної бібліотеки України;
- «Українській молоді – європейську книгу», «Українським дітям – українську книгу», «Українська книжкова поличка», «Книга на фронт» та інші програми, які започатковано під час війни дозволили доставити сотні тисяч українських книжок українцям всередині країни та за кордоном.
Станом на початок червня 2023 року йдеться про 190 зруйнованих та понад 370 пошкоджених бібліотек в Україні. То ж вже зараз актуально говорити про те, якою має бути бібліотечна сфера після війни та як поповнити фонди українських бібліотек.
Зараз Український інститут книги проводить конкурс культурно-мистецьких проєктів. Нові книжкові видання, видані переможцями конкурсу, будуть спрямовані публічним бібліотекам для поповнення їх фондів.
МКІП спільно з УІК працює над поповненням фондів бібліотек перекладами кращих зразків європейської літератури українською мовою. Наразі Українським інститутом книги спільно з відповідною польською інституцією реалізується проєкт «Польська книжкова поличка». Проєкт передбачає переклад та друк українськими видавцями за кошти польської сторони 15 назв книжок польських авторів українською мовою та розповсюдження їх серед бібліотек. Аналогічні проєкти заплановано реалізувати з партнерами з Німеччини, Франції, Австрії та інших європейських країн.
«Безперечно, потреба в оновленні фондів, в друці української літератури, перекладах української літератури на іноземні мови та наші поточні фінансові можливості наразі непорівнянні. Але ми працюємо над залученням коштів та підтримки міжнародних партнерів. Впроваджуємо законодавство для захисту культурного та видавничого простору, реалізацію якого ми маємо наповнити коштами. Розробляємо плани відновлення, де, зокрема, буде ставка на державно-приватне партнерство», – зазначив Олександр Ткаченко.
Серед учасників дискусії: Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги; Олександр Красовицький, член правління УАВК, видавець; Олександр Афонін, президент УАВК; Валерій Пекар. Модератором виступила Мирослава Барчук.
Нагадаємо, Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» — щорічний проєкт Мистецького арсеналу, заснований 2011 року. Це інтелектуальна подія України, де розвиваються і взаємодіють книжкова, літературна, візуальна, музична та театральна сцени, порушуються і осмислюються вагомі питання буття людини, а також суспільства і культури.
