Міністерство культури та інформаційної політики за підтримки ОДА, мерів історичних міст та національних заповідників закликають Верховну Раду невідкладно розглянути законопроекти про протидію хаотичній забудові.
Серед підписантів, що підтримують відповідні законопроекти, на жаль, відсутнє прізвище голови історичного міста, яке чи не найбільше цього потребує. Йдеться про Київ. Виникає дисонанс, адже саме Київський міський голова Віталій Кличко в інтерв’ю для Української Правди скаржиться, що у столиці знаходиться понад 3,5 тисячі об’єктів культурної спадщини, близько 10% з яких перебувають у критичному стані та потребують заходів для збереження.
Запропоновані зміни до законодавства унеможливлюють хаотичну забудову та корупцію. Але прозора, структурована система захисту культурної спадщини може викликати несприйняття з боку тих, хто зазвичай вирішує питання в обхід законних інтересів держави і суспільства.
«Недосконалість законодавства у сфері охорони культурної спадщини призводить до руйнування та знищення унікальних історичних місць та пам’яток культури. Наразі в Україні склалася така ситуація, що деякі забудовники зважають лише на власну вигоду, нехтуючи статусом будівлі та місцем її розміщення. І чим вигідніший квадратний метр у районі – тим жадібнішими вони стають. Так і руйнуються історичні об’єкти, псується архітектурний ансамбль міста чи регіону. Зменшити кількість таких порушень можна шляхом законодавчих змін», — зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики.
Нагадаємо, найближчим часом у Верховній Раді України будуть зареєстровані законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини (№ 4561) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини та порушення традиційного характеру середовища (№ 4562).
Вони передбачають системний підхід до врегулювання питань збереження нерухомої культурної спадщини, зокрема:
1. Ввести кримінальну та посилити адміністративну відповідальність за злочини у сфері охорони культурної спадщини;
2. Значно підвищити штрафи за руйнування і знищення пам’яток культури, зокрем,
– для громадян від 850-1 700 грн до 17 000-170 000 грн,
– для посадовців – від 1700-2 250 грн до 170 000 грн,
– за повторне порушення для фізичних осіб – 170 000 – 340 000 грн,
– для юридичних осіб – від 1700 – 170 000 грн до 20400 – 1 700 000 грн,
– за невиконання припису – від 850 – 1700 грн до 1 700 000 грн,
– за повторне порушення для юросіб – 40 800 – 3 400 000 грн;
3. Розширити коло осіб, які можуть складати протоколи за порушення;
4. Зменшити кількість погоджень і дозвільних процедур з 25 до 6, що автоматично прибирає ризики зловживань;
5. Створити прозорі умови для забудовників та цифровізувати всі процеси у цій сфері;
6. Створити відкритий реєстр нерухомої культурної спадщини;
7. Чітко і зрозуміло розмежувати повноваження та встановити єдині правила для всіх;
8. Впровадити спеціальну систему державного контролю та нагляду у сфері охорони культурної спадщини;
9. Передати окремі повноваження у сфері охорони культурної спадщини органам місцевого самоврядування.
