28 квітня в межах Форуму «Стратегія розвитку культури в Україні на 2025–2030 роки» заступники Міністра культури та стратегічних комунікацій презентували пріоритети та детальні плани їх реалізації за своїми напрямами.
Раніше обговорення проєкту Стратегії вже відбулося в Харкові, Одесі, Львові та Вінниці. Пропозиції та рекомендації від всіх зацікавлених сторін також збирали онлайн.
Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко під час форуму наголосила на чотирьох головних цілях Стратегії розвитку культури на 2025–2030 роки.
Вони включають: зміцнення людського капіталу через культурні практики; захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей; підвищення стійкості культури як суспільної системи; інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів.
Галина Григоренко підкреслила, що реалізація 76 операційних завдань, закладених у Стратегії, передбачає активну участь як національних, так і регіональних інституцій, у тому числі незалежного культурного сектору, який зміцнів попри всі виклики.
«Ми будуємо екосистему, де кожна інституція має бути стійкою, відповідальною та автономною, що дасть змогу посилити довіру та залучити більше фінансових ресурсів для сфери культури», — зазначила Перший заступник Міністра.
Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв акцентував увагу на 3-х ключових напрямах роботи у сфері охорони культурної спадщини. Серед них — цифровізація сектору шляхом наповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток, розвитку реєстру державної частини Музейного фонду України та створення цифрових копій об’єктів для їх збереження у разі знищення або викрадення.
«Сьогодні ми говоримо про стратегічні пріоритети, але той, хто останнім часом відвідував прифронтові області знає, що наші музейні культурні заклади зараз займаються евакуацією, або перміщенням культурних цінностей задля їх збереження. На жаль, питання наповнення державного реєстру відходять на другий план», — підкреслив він.
Важливим напрямом заступник Міністра назвав розширення можливостей реставраційної діяльності, зокрема через співпрацю з ЮНЕСКО для стажування українських фахівців та посилення потенціалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
За словами Сергія Бєляєва, ще одним пріоритетом є пошук і повернення культурних цінностей, що включає синхронізацію українського законодавства з європейським та вивчення міжнародного досвіду. Він також наголосив, що реалізація цих завдань має стратегічне значення для збереження національної ідентичності України в умовах війни.
Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос підкреслив, що культура стала важливим прикладом руху України до повноцінного членства в ЄС, а ухвалення Стратегії допоможе полегшити діалог з європейськими партнерами для залучення фінансової підтримки в межах масштабної ініціативи ЄС — Плану відновлення України.
«Стратегія розвитку культури, яку місяць тому затвердив Уряд, повністю кореспондується з вимірами європейської інтеграції та узгоджується з відповідними стратегічними документами Європейського Союзу», — сказав Андрій Наджос.
Він також зазначив, що розробка Стратегії базувалася на ключових європейських цінностях — культурному розмаїтті, інклюзивності та сталому розвитку. Заступник Міністра подякував ЄС за підтримку в рамках програми «Креативна Європа», до якої Україна приєдналася повною мірою, що відкриває нові можливості для українських креативних індустрій і медіа.
Під час форуму заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар наголосила на важливості цифровізації культурної сфери. Вона зазначила, що хоча завдання цифровізації стояло ще до повномасштабного вторгнення, війна лише підкреслила його стратегічну необхідність.
За словами Анастасії Бондар, цифрова трансформація залишається незмінним та наскрізним пріоритетом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Вона охоплює всі напрями діяльності — від охорони спадщини і розвитку мистецтва до підтримки креативних індустрій та видавничої і бібліотечної справи. Цей підхід формує державну політику, орієнтовану на сучасні стандарти доступності, прозорості та ефективності.
«Формування цифрової пам’яті країни, перехід до моделі надання державних послуг у зручному для громадян форматі та базування управлінських рішень на основі цифрових даних є ключовими елементами сучасної політики України, зокрема у сфері культури», — акцентувала вона.
Важливим інструментом цифровізації у сфері культури є створення електронних реєстрів. Наразі МКСК працює над розробкою восьми таких ресурсів. Це, зокрема, електронні реєстри музейних предметів, пам’яток культури та об’єктів спадщини. Вони слугують не лише засобом внутрішнього обліку, а й становлять важливу частину міжнародної доказової бази, що підтверджує право України на свої культурні цінності на світовій арені.
Також Анастасія Бондар приділила увагу питанню інтеграції культури у процеси відновлення країни через запуск платформи культурного відновлення. Ця ініціатива спрямована на інтеграцію та посилення ролі культури в процесах відбудови країни. Ревіталізація та популяризація культурної спадщини як фактору економічного зростання міст і громад, підтримку культурних та креативних індустрій задля зміцнення соціальної згуртованості, а також посилення національної ідентичності через інфраструктурні проєкти та урбаністичні рішення. Платформа має стати інструментом для системної інтеграції культурного компоненту в загальнодержавну стратегію відбудови.
Підсумовуючи обговорення, Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко наголосила на важливості стійкості культурної сфери України. Вона підкреслила, що вся система — від центральних органів виконавчої влади до культурних інституцій, таких як Український культурний фонд та Український інститут книги, — має бути стійкою, відповідальною та відкритою.
Нагадаємо, форум «Стратегія розвитку культури в Україні на 2025–2030 роки» організовано Міністерством культури та стратегічних комунікацій України в рамках співпраці з Європейським Союзом за планом Ukraine Facility.
