Сьогодні, 26 червня, у Києві відбувся Всеукраїнський форум «Культура під час війни. Людський капітал», організований Міністерством культури та інформаційної політики України та громадською організацією «Інститут публічних комунікацій» за підтримки Групи «МЕТІНВЕСТ».
Фото Антоніни Вишневської
Завершальний четвертий модуль – це панельна дискусія «Освіта у сфері культури», модераторкою якого стала Ольга Россошанська, в.о. голови Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.
Учасниками дискусії стали:
Тетяна Ломакіна – уповноважена радниця Президента України із питань безбарʼєрності;
Михайло Винницький – заступник Міністра освіти і науки України;
Павло Козирев – Голова Всеукраїнської громадської організації Асоціація малих міст України;
Олександр Злотник – ректор Київської муніципальної академії музики імені Р. Глієра;
Наталія Говорухіна – ректорка Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського;
Дмитро Саратський – композитор, музикознавець, диригент, педагог, Заслужений діяч мистецтв України;
Людмила Криворучко – координаторка курсів проєкту “Backstage school”.
Вони обговорили перспективи відновлення та розвитку сфери мистецької освіти, яка в останні роки постраждала через епідемію коронавірусу та війну з росією.
Наталя Говорухіна зазначила, що до повномасштабного вторгнення, за даними рахункової палати Харківського національного університету імені І. П. Котляревського, 95% випускників працюють за спеціальністю. «Викладачі та здобувачі, тобто наші улюблені студенти – це і є наш людський капітал», – зазначила вона.
Тетяна Ломакіна у своїй промові наголосила, що для ментального здоровʼя людини дуже важливим є культурний код, у якому вона знаходиться. «Часто ми не можемо навіть усвідомити наскільки для нас важливий наш культурний простір, наші люди, наша взаємодія, що формують нас як націю, як спільноту і як людей, які підтримують одне одного», – сказала вона.
Дмитро Саратський наголосив на тому, що необхідно модернізувати систему академічної мистецької освіти і вивчати ринок праці. Це необхідно для того, аби надавати молодим спеціалістам актуальні знання відповідно до потреб сучасних мистецьких установ.
Його думку підтримала і Людмила Криворучко, яка зазначила, що технічна робота (така як процес фільмування, налаштування звуку, світла тощо) є не менш важливою та потребує якісного навчання не менше ніж суто творчі професії.
Павло Козирев додав, що необхідно забезпечувати і роботу позашкільних закладів мистецької освіти, які теж постраждали від російської агресії. «Безумовно, інвестиція у те, що підвищує вартість людського капіталу – це освіта і культура. Інвестиції у культуру та освіту необхідні», – сказав він.
Михайло Винницький наголосив на тому, що перемога України над росією – це основний напрямок роботи усієї держави, але не менш важливим є і розвиток культури та освіти. «Чому ми зупинили навалу орди? Тому що ми вміємо самоорганізуватися, брати ініціативу та відповідальність на себе, і це походить із того, що ми пройшли систему освіти, яка заклала певні підвалини у те, ким ми є. Ми не сміємо втрачати цей фундамент, він хороший. Що можна побудувати на ньому? Освіту європейського типу – міждисциплінарні програми, індивідуальні траєкторії та субʼєктність дітей, яким ми даємо можливість обрати свій власний шлях, а не чітку програму та інструкцію як її проходити», – додав він.
«Людський капітал – це головне. Немає людей – немає капіталу, немає капіталу – немає країни, тому треба боротися за кожну людину і за свою землю. Мистецтво робить людину сильніше, розумніше та впевненіше у своїх думках та вчинках, тому мистецтво не можна відділяти від часу. Воно живе разом з людиною та робить її такою, якою вона стає у найбільш екстремальний період» – зазначив Олександр Злотник.
Учасники дискусії прийшли до висновку, що очне навчання молодих спеціалістів надзвичайно важливе для майбутнього української культури. Необхідно модернізувати систему освіти, розширювати коло спеціальностей відповідно до потреб сфери культури, створювати безбарʼєрний простір для студентів і забезпечувати їм опції професійного та карʼєрного розвитку.
