Цього року Міністерство культури та інформаційної політики сфокусувало свою діяльність на пріоритетних напрямках, серед яких збереження та відновлення культурної спадщини; міжнародна співпраця, включно зі співпрацею з ЮНЕСКО; захист інтересів держави у судах; декомунізація та дерусифікація публічного простору; цифровізація; інформаційна та культурна реінтеграція деокупованих територій; інформаційна політика й безпека; державна мовна політика; книговидання й соціокультурні послуги; розвиток бібліотек; безбар’єрність, гендерна рівність і ментальне здоров’я.
Так, серед найбільш важливих здобутків можна виділити: заміну радянського герба на Тризуб на щиті монумента «Батьківщина-мати», повернення «Скіфського золота» з Нідерландів, включення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під посиленим захистом Собору Святої Софії, Києво-Печерської Лаври в Києві, історичних центрів Львова та Одеси.
Також Україна подала 4 елементи нематеріальної культурної спадщини на включення до списків ЮНЕСКО. Крім того, Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини поповнився ще 31-м елементом.
МКІП розробило програмне забезпечення до 6-ти державних реєстрів у сфері культури, зокрема Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Також фахівці міністерства підготували концепцію «Відродження української культури на деокупованих територіях», де формується кадровий резерв працівників медіа та культури.
Протягом 2023 року успішно розвивалися медіапроєкти: охоплення Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки склало 52 млн читачів, а Всеукраїнський урок єдності Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» об’єднав майже 1 млн українців.
Водночас Україна взяла участь у 9-ти міжнародних книжкових ярмарків, а Український інститут книги реалізував 4 програми, якими підтримав, зокрема, книговидання та переклад літератури.
Також МКІП розробило рекомендації для органів влади щодо викладення інформації спрощеною мовою.
Деталі про результати роботи міністерства доступні у презентації.
